Лейтенант, командир взводу управління 2-ї батареї 691-го артполку 237-ї Пирятинської стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту.
        На фронті бувало таке, що взводами та ротами, в яких служили бійці, що вже багато чого побачили на війні, командували молоді 19—20-річні лейтенанти. Літні солдати ставились до них з розумінням, як до синів, допомагали оволодіти бойовою майстерністю.
      Саме такий шлях бойового становлення пройшов і Олексій Барвінський. Він був призваний в армію Токайським райвійськкоматом Воронезької області в липні 1941 року. йому виповнилось на той час 17 років. Потім — навчання у військовому училищі. І ось молодий лейтенант на фронті.
         26 вересня 1943 року з виходом наших військ до Дніпра лейтенант Барвінський першим з артилеристів полку разом з двома радистами і трьома розвідниками на човні саперів переправився на правий берег. Слідом за ним переправились і батальйони 838-го стрілецького полку. Бійці тільки встигли закріпитися на березі, як були атаковані ворогом.
         Барвінський скеровував вогонь двох наших батарей. Завдяки його даним наша артилерія знищила два батальйони гітлерівців. Під час бою він направляв вогонь батарей на скупчення ворога, а сам разом з підлеглими з автоматів відбивав спроби фашистів захопити їх у полон.
       Одного з радистів було вбито, другого поранено. Командир взводу продовжував передавати дані один, корегуючи артилерійський вогонь по позиціях ворога. Під час бою Барвінський разом із своїми підлеглими з особистої зброї знищив 50 німецьких солдатів та офіцерів.   
       Своїми діями лейтенант Барвінський забезпечив своєчасну підтримку артвогнем наступу 838-го стрілецького полку, створивши можливість піхоті зайняти вигідні рубежі на висотах та просунутися уперед на 3 км.
         За цей подвиг Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року О.Д. Барвінському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.