%@ Language=VBScript %>
СІКОРСЬКИЙ МИКОЛА ОНУФРІЄВИЧ
Матрос, сигнальник 66-го окремого загону димомаскування і дегазації Червонопрапорної Дніпровської флотилії.
У роки війни
радянська морська піхота наводила жах на ворогів. В десантних загонах служили
найбільш досвідчені, сміливі і рішучі бійці. Серед них був і М.О. Сікорський.
Народився він 18 червня 1920 року в
с. Дубівка Бердичівського району Житомирської області. Закінчивши 9 класів,
працював на вагоноремонтному заводі.
У травні 1940 року був призваний до
лав Червоної Армії. В навчальному загоні Тихоокеанського флоту отримав
спеціальність сигнальника. На початку війни Сікорський подав рапорт з проханням
направити його на фронт. Його прохання задовольнили. З вересня 1941 року він в
складі підрозділу морської піхоти воює під Ленінградом, потім під Сталінградом.
Двічі був поранений.
Брав участь у звільненні Полісся в складі
десантного загону Чалого. Під час висадки десанту в районі с. Скригайшова
Сікорський під сильним кулеметним вогнем першим вибрався на берег річки Прип’ять
і зробив проходи в дротяній загорожі. Потім гранатами знищив дзот разом з його
гарнізоном, що і забезпечило швидке пересування всього загону. Подальші дії
десантників підтримувала артилерія з бронекатерів. Але перші залпи довели, що
без корекції вогню успіху не буде.
Сікорський добровільно взявся
коректувати вогонь і протягом 12-ти годин повідомляв командування про дії
противника. Під час боїв за село Конковичі Сікорський вночі добровільно пішов на
розвідку.
В тилу ворога він розвідав
дорогу, позначив прохід через болото і, повернувшись, провів цим шляхом всю
десантну групу. Десантники напали на ворога і звільнили село. У цьому бою
Сікорський особисто знищив 2 дзоти, 2 кулемети і до 20 фашистів.
Біля села Дорошевичі Сікорський під
сильним артилерійським вогнем виніс з поля бою важко пораненого молодшого
лейтенанта Якушева і врятував йому життя.
На початку червня 1944 року
десантний загін висадився в районі м. Пінськ, де Сікорський керував групою
десантників з 30 чоловік, яка вела бій за утримання і розширення плацдарму. Він
завжди знаходився в перших рядах, сміливо вривався в будинки, знищуючи ворогів.
13 червня його загін
відбив 7 атак. У цьому бою він особисто знищив 27 гітлерівців і взяв у полон
двох німецьких солдат.
За героїзм, військову
майстерність і стійкість, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками,
7 березня 1945 року М.О. Сікорському було присвоєно звання Героя Радянського
Союзу.
Свій бойовий шлях герой
закінчив у Берліні, де майстерно обслуговував лінії зв’язку з переднім краєм.