Гвардії старший лейтенант, начальник зв’язку авіаескадрильї 50-го окремого червонопрапорного розвідувального полку 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту.

        Миколаєнко народився 28 липня 1914 року в селі Пологи-Вергуни Переяславського району Київської області. Потім сім’я переїхала в місто Єнакієво. Тут після закінчення семирічної школи Микола працював робітником на металургійному заводі. В 1938 році був призваний до лав Червоної Армії. В 1939 році закінчив школу молодих авіаспеціалістів, став повітряним стрілком-радистом. Під час воєнної сутички з Фінляндією в 1939—1940 році виконав 35 успішних бойових вильотів, був нагороджений медаллю “За відвагу”.
        Велику Вітчизняну війну зустрів у Новгороді. Брав участь в боях на Ленінградському, Воронезькому, 1-му Українському та інших фронтах.
        За період з 22 червня 1941 року по 31 травня 1944 року Микола Миколаєнко виконав 231 бойовий виліт на розвідку, 12 вильотів на бомбардування військ і техніки ворога. За успішне виконання бойових завдань нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня і Червоної зірки.
        Будучи повітряним стрілком-радистом, він з екіпажем літав на спеціальні завдання і фотографування місцевості. Пізніше він був призначений начальником зв’язку ескадрильї, продовжував літати на бойові завдання в якості стрілка-радиста.
        26 грудня 1942 року в районі Богучар кантимирівські танкісти, ведучи наступ, відірвалися від основних сил і втратили зв’язок з керівництвом. Екіпаж літака, до якого входив і Миколаєнко, зумів знайти танкістів. Зв’язок з ними було поновлено.
        5 лютого 1943 року наші війська перейшли в наступ на полтавському напрямку, і передові частини просунулися далеко вперед. Зв’язок з ними було втрачено. Екіпажу Миколаєнка було доручено знайти ці частини і встановити з ними зв’язок. Не раз в цей день вилітали вони на пошуки. Все ж таки їм вдалося знайти своїх. Але літак був пошкоджений кулями. На зворотному шляху заглох мотор. Літак зробив вимушену посадку. Миколаєнко разом із штурманом, подолавши відстань в 40 км, передали важливі повідомлення в штаб повітряної армії.
        6 лютого 1943 року екіпаж, вилетівши на розвідку військ ворога, виявив пересування автоколони, а на залізничному вузлі Харкова — велике скупчення потягів і вагонів. Всі дані були своєчасно повідомлені по радіо. 26 жовтня 1944 року за мужність, героїзм і відвагу, проявлену в боях М.М. Миколаєнку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В цей день його полку присвоєно звання гвардійського і назву Львівського.
        В 1952 році Миколаєнко вчиться у вищій тактичній школі дальньої авіації. В 1960 році в званні майора був звільнений в запас і продовжує працювати в народному господарстві.