Сержант, телефоніст роти зв’язку 1052-го стрілецького полку 301-стрілецької дивізії 9-го Бранденбурзького стрілецького корпусу 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту.
         Народився в селі Воскресенка Ново-Троїцького району Запорізької області в 1910 році в сім’ї селянина.
        Молоді бійці 1052-го стрілецького полку з пошаною ставилися до телефоніста роти зв’язку Йосипа Антипенка, який, воюючи з 20 вересня 1943 року, вже отримав декілька бойових нагород. Та ще й яких: орден Вітчизняної війни ІІ ступеня та орден Слави ІІІ ступеня.
        За що ж він отримав ці нагороди? Відповідаючи на це запитання, командир роти казав: “За те, що в бою тримається сміливо, зв’язок підтримує безперервно”.
       Його бойовий шлях розпочався на 3-му Українському фронті, потім воював на 1-му Білоруському, брав участь у форсуванні Дніпра, визволяв правобережну частину Херсонщини, Миколаїв, Одесу, Білорусію, Польщу.
       14 квітня 1945 року 1052-й стрілецький полк, в якому служив сержант Антипенко, вів запеклі бої. Необхідно було прорвати укріплення ворога на території Німеччини. Антипенко забезпечував керівництву полку зв’язок з батальйонами. Ворог посилив артилерійський вогонь, і кабельна лінія декілька разів пошкоджувалася. В цей день телефоніст п’ять разів усував пошкодження кабелю.
        Полк виконав бойове завдання, прорвав оборону ворога і продовжував наступ на м. Гузов, а потім на Берлін.
       Вранці 16 квітня 1945 року почалась Берлінська операція. 25 квітня радянські війська оточили фашистську столицю. 1052-й стрілецький полк 5-ї ударної армії вів бої в Берліні, відвойовуючи крок за кроком територію у ворога. Сержант Антипенко і інші телефоністи прокладали кабельні лінії не вулицями, де заважали суцільні руїни, а у дворах, у підвалах.
       29 квітня 1945 року для зв’язківців був особливо напружений день. Доводилося усувати одне за одним пошкодження кабелю. Йосип зрощував кінці розірваного кабелю, в цей час біля нього розірвалася міна, і його поранило в живіт. Перемагаючи біль, Антипенко дістався до командира роти, доповів про виконання завдання і через декілька хвилин помер.
       15 травня 1946 року сержанту Й.С. Антипенку посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
      На обеліску, який встановлений на братський могилі в Берліні, золотом викарбувано: “Герой Радянського Союзу сержант Антипенко Йосип Степанович “.