Сержант, командир відділення роти зв’язку 78-го стрілецького полку 7401 стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту.

          Микола Клименко народився 1923 року в Сахновинському районі Харківської області.
        14 вересня 1941 року був призваний в ряди Радянської Армії, брав участь у боях на Курській дузі, при форсуванні Десни, Дніпра, Прип’яті.
         У ніч на 10 вересня 1943 року сержант Клименко разом зі своїм відділенням одним з перших на підручних засобах форсував Десну в районі Салтинової Долини і під прицільним вогнем ворога проклав через річку телефонну кабельну лінію, забезпечивши штаб полку зв’язком з передовими загонами, які билися на плацдармі.
         При форсуванні Дніпра в районі Лукоєдово сержант Клименко знаходився в передовому загоні і забезпечував його зв’язком. За мужність, проявлену в боях, нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня і медаллю “За відвагу”.
         У кінці вересня 1943 року 78-й стрілецький полк з боями вийшов до річки Прип’ять у районі сіл Крива Гора та Зимовище. У тил 3-го батальйону прорвалися німецькі танки з піхотою. Зв’язок з батальйоном перервався. Командир полку наказав сержанту Клименку будь-що відновити зв’язок. Сержант під кулями противника почав прокладати нову кабельну лінію на спостережний пункт 3-го батальйону. Був поранений у стегно, але, відвідавши медичну частину, відмовився евакуюватися за Дніпро і на попутній машині повернувся в свою частину.
          78-й полк змушений був відступити на 1,5 км, проте продовжував утримувати частину висот.
         І ось знову Клименко отримав завдання налагодити пошкоджену лінію зв’язку. Через годину його поранило в бік. Рана була глибока і рвана. Залишаючи на траві кривавий слід, зв’язківець доповз до місця обриву кабелю, але з’єднати його вже не вистачило сил, пальці не стискалися. Він зубами гриз ізоляцію, намагаючись з’єднати кінці, потім взяв їх у рот і міцно затискаючи зубами, помер. Це сталося 3 жовтня 1943 року. Похований герой в селі Крива Гора Чорнобильського району Київської області.
          Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року М.Ф.Клименкові посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.