Єфрейтор, старший радіотелеграфіст 384-го артилерійського полку 193-ї Червонопрапорної дивізії 65-ї армії Білоруського фронту.

        Михайло Воїнов народився 16 листопада 1904 року в селі Хортиця Запорізької області. З дитинства захоплювався плаванням, вважався кращим плавцем у селі, з успіхом брав участь у спортивних змаганнях. Ці навики дуже знадобилися на фронті. До Великої Вітчизняної війни працював вчителем у селі Антипівка Камишинського району Сталінградської (зараз Волгоградської) області.
        15 серпня 1941 року був призваний до лав Радянської Армії. Брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками на Західному, Південно-Західному, Центральному й Білоруському фронтах. Був поранений. За відзнаку в боях був нагороджений медаллю “За бойові заслуги”.
        Після розгрому німецько-фашистських військ на Курській дузі наші війська, переслідуючи ворога, вийшли до Дніпра. Почалася операція форсування ріки.
        193-я стрілецька дивізія форсувала Дніпро в 1 км південніше Лоєва. За наказом начальника зв’язку дивізії радист М.Воїнов і Є. Кравцов знаходилися в розпорядженні начальника розвідки артилерійського дивізіону. вночі 15 жовтня 1943 року радисти з першою штурмовою групою у складі 12 осіб почали форсувати Дніпро на човні. Тиша, що стояла до цього часу, обірвалася спалахами ракети й артилерійсько-мінометним вогнем.
        У 30-ти метрах від берега човен, пробитий кулями, став тонути. Воїнов, опинившись у воді, підняв рацію над головою і поплив до ворожого берега.
         Після захоплення плацдарму радист встановив зв’язок з лівим берегом і приготувався скеровувати артилерійський вогонь.
      Тільки-но зійшло сонце, гітлерівці кинулися в контратаку, розраховуючи скинути малочисельний загін десантників із захопленого плацдарму.
        Фашисти йшли, не припиняючи автоматних черг.
      “Зараз покажуть всім ”психічно”, — всміхнувся Воїнов і передав по радіо координати ворога. Десантники зустріли ворога вогнем із автоматів і кулеметів. Неподалік від Воїнова, на пагорбі, з’явилася група гітлерівців. Він кинув в них одну за одною дві гранати. Кулеметний вогонь притис його до землі. У такому положенні він все одно підтримував радіозв’язок.
      Незабаром радянська артилерія кинула на ворога цілу зливу снарядів, проте ще чотири доби гітлерівці продовжували наступати, і чотири доби Воїнов разом з Кравцовим тримали чіткий і безперебійний зв’язок та коректували вогонь нашої артилерії. У групі з іншими бійцями вони захопили 3 мінометні батареї ворога й відкрили вогонь по гітлерівцях.
        За здійсненні бойові подвиги, які сприяли успішній переправі дивізії через Дніпро, М.Л. Воїнову 30 жовтня 1943 року було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.