<%@ Language=VBScript %> наукова і науково-технічна діяльність наукового центру.

4.4. Наукова і науково-технічна діяльність наукового центру.

        Наукова і науково-технічна діяльність (далі — наукова діяльність) центру планувалась, організовувалась і в теперішній час здійснюється за вимогами діючих керівних документів Міністерства оборони України, перспективних та річних планів наукової діяльності центру згідно тем проблемних і актуальних питань систем зв’язку і АУВ та військ зв’язку Збройних Сил України. При цьому враховується необхідність всебічного забезпечення процесу проведення наукових досліджень з метою обгрунтованого вирішення завдань замовника за темами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт щодо створення воєнно-наукової продукції, яка стосується модернізації, удосконалення існуючих і розробки нових систем зв’язку та автоматизації управління військами і військ зв’язку Збройних Сил України.

Основними видами наукової і науково-технічної діяльності наукового центру є:

— наукова робота (участь у фундаментальних та прикладних дослідженнях з метою одержання суттєвих наукових і науково-прикладних результатів, спрямованих на підвищення ефективності військового зв’язку та інформатизації при формуванні, розвитку та всебічному забезпеченні систем зв’язку і АУВ та військ зв’язку в сучасних умовах їх діяльності);

— науковий супровід впровадження результатів наукової роботи (освоєння нововведень, інноваційна діяльність у межах наукової роботи);

— науково-організаційна робота (комплекс заходів щодо дострокового, перспективного і поточного планування наукової діяльності у військах зв’язку, підготовка наукових кадрів, патентно-ліцензійної, винахідницької, раціоналізаторської, інформаційно-видавничої роботи, її організація, координація, забезпечення контролю та здійснення, реалізація результатів наукових досліджень, підтримання зв’язків з науковими установами Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють дослідження систем зв’язку і автоматизованого управління військами Збройних Сил України.)

Основними формами наукової і науково-технічної діяльності наукового центру є:

—  виконання прикладних, пошукових та теоретичних досліджень за темами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

— експериментальна перевірка теоретичних висновків, положень в процесі проведення експериментальних досліджень у лабораторних умовах, на полігонах та у військах, узагальнення результатів досліджень і обгрунтування рекомендацій;

— здійснення наукового супроводу дослідно-конструкторських робіт щодо розробки озброєння та військової техніки за профілем діяльності НЦ;

— участь у розробці (розробка) проектів статутів, керівництв (порадників), положень, інструкцій та інших документів;

— розробка військово-теоретичних праць, монографій, статей, доповідей, рецензій та висновків;

— участь у підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації;

— підготовка, проведення та узагальнення результатів наукових конференцій, семінарів, нарад і творчих дискусій;

— раціоналізаторська та винахідницька робота.

        Зміст наукової і науково-технічної діяльності наукового центру з дня його створення не залишився без змін в зв’язку з необхідністю наукових досліджень впливу нових факторів на зміни штатно-організаційної структури військ, появи нових систем зв’язку та автоматизації управління військами і способів підготовки та ведення сучасних бойових дій.
        Наукова діяльність наукового центру в загальному плані була спрямована на розробку проектів комплексної програми створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил України, дослідження проблем створення інтегрованого банку даних ЗС України, розробку класифікатора та удосконалення словника воєнної термінології в галузі системи зв’язку і автоматизації управління військами, дослідження проблем та розробку пропозицій щодо подальшого розвитку функціональних підсистем і елементів автоматизованої системи управління повсякденною діяльністю ЗС України “Дніпро” та АСУВ “Карпати” і всебічного забезпечення дій військ зв’язку.
        Формування тематики наукової діяльності наукового центру спрямовано на створення воєнно-наукової продукції при проведенні наукових досліджень з метою вирішення проблем і актуальних питань, які визначені в Державній програмі реформування та розвитку Збройних Сил України, Програмі створення і розвитку систем зв’язку і АУВ та військ зв’язку і в наказі міністра оборони України від 7 листопада 2000 року № 31 на період до 2005—2010—2015 років за такими напрямками:

“Будівництво та розвиток Збройних Сил України”:

дослідження шляхів розвитку систем управління і військового зв’язку збройних сил, науковий супровід актуальних питань створення Єдиної автоматизованої системи зв’язку Збройних Сил України;

— визначення основних напрямків розвитку озброєння і військової техніки військ зв’язку, обгрунтування оперативно-тактичних вимог до систем зв’язку та автоматизованого управління військами;

“Форми і способи підготовки та використання Збройних Сил України”:

— розвиток теорії військового мистецтва і тактики, наукові дослідження форм і способів підготовки та використання військ зв’язку збройних сил, забезпечення їх життєдіяльності.

— наукові дослідження проблем удосконалення способів використання і захисту військ зв’язку, бойового, технічного, тилового і медичного забезпечення систем зв’язку і АУВ та військ зв’язку Збройних Сил України;

— розробка проекту “Настанова із зв’язку та автоматизованого управління військами Збройних Сил України”;

“Військова технічна політика, розробка сучасного озброєння і військової техніки зв’язку, оснащення ними військ зв’язку Збройних Сил України, оборонні технології:

— розвиток теорії озброєння і військової техніки зв’язку, розробка технології спеціального та подвійного призначення новітніх видів і типів (зразків) комплексів зв’язку і засобів автоматизації управління військами;

— науковий супровід розробок та освоєння нових зразків озброєння військової техніки зв’язку, модернізація та удосконалення систем зв’язку і АУВ;

— розробка проектів “Концепція і Програма реформування та розвитку систем та АУВ та військ зв’язку ЗС України в період до 2010 року”;

— участь в організації і здійснення міжнародного співробітництва з питань наукових досліджень у військово-технічній сфері, дослідження можливостей взаємодії систем зв’язку та автоматизації управління військами з військами зв’язку країн-учасниць програми “Партнерство заради миру”.

        Наукова і науково-технічна діяльність науково-дослідних управлінь планувалась, організовувалась і здійснюється відповідно до вимог діючих керівних документів Міністерства оборони України і начальника зв’язку Збройних Сил — заступника начальника Генерального штабу ЗС України.

Засідання науково-технічної ради Наукового центру.

Доповідає полковник Шевченко В.О.

        Особовий склад наукового центру своєю працею з честю примножує здобутки Збройних Сил України, розвиває славні традиції старших поколінь, якісно виконує поставлені завдання. При цьому належна увага приділяється питанням підготовки наукових кадрів, набуття умінь та навичок наукової роботи особового складу в процесі професійної підготовки, підвищення бойової готовності і дотримання трудової дисципліни при виконанні службових обов’язків за призначенням.
         Підготовка наукових кадрів у Науковому центрі організовувалась відповідно до вимог діючих нормативних документів і наказу міністра оборони та міністра освіти і науки України від 30.06.2000 року № 194/265 і здійснюється через здобуття наукового ступеня кандидата та доктора наук поза межами ад’юнктури і докторантури.
       Протягом періоду створення і розвитку наукового центру (1990-2000 роки) захистили дисертації офіцери та працівники Збройних Сил України і здобули науковий ступінь доктора наук: Доровських А.В., Романов О.І., Самохвалов Ю.А, кандидата наук: Зверєв В.П., Мікрюков А.С., Дядюра І.Г., Кравченко В.В., Карпов С.О., Мельничук В.В., Сушков О.О., Журавель Г.Б., Квач В.І., Рудометов О.М., Курочкін В.В., Чуйко В.А., Шевченко В.О., Дзюба Ю.В.
        У науковому центрі працювали і сьогодні працюють 8 докторів наук і 31 кандидат наук із числа військовослужбовців та працівників Збройних Сил України. Військовослужбовці: к.т.н. підполковник Дзюба Ю.В., к.т.н. с.н.с. полковник Журавель Г.Б., к.т.н. підполковник Квач В.І., к.т.н. полковник Курочкін В.В., к.т.н. підполковник Плотніцкий С.М., д.т.н. доцент полковник Романов О.І., д.т.н., с.н.с. полковник Самохвалов Ю.Я., к.в.н., с.н.с. полковник Шевченко В.О., к.т.н., с.н.с. підполковник Чуйко В.А., працівники ЗС: к.в.н. доцент Батюшенков Е.Д. (05.1989—11.1996 роки), к.в.н. доцент Белишев В.Л. (12.1995—01.1997 роки), к.т.н. Березніков В.П., к.т.н., с.н.с. Брагін А.С. (11.1989—12.1998 роки), к.т.н. доцент Войткевич Ю.М., к.т.н. доцент Воронов Ю.К., д.т.н. професор Герасімов Б.М., к.ф.м.н. Гречко В.О., к.в.н. доцент Доленко Ю.М., д.т.н. професор, академік Академії інженерних наук України Доровських А.В., к.в.н. Жупіков Г.П., к.ф.м.н., с.н.с. Іванешкін О.І., д.т.н. Камінських В.М., к.т.н. Кірєєв В.О., к.в.н. доцент Ковальчук Є.Д., к.в.н. доцент Красавін І.М., к.т.н. с.н.с. Красноярский Б.С., д.т.н. професор Корнейчук М.Т., д.т.н. професор, дійсний член Академії інженерних наук України Креденцер Б.П., к.т.н. Ландеман М.С., к.т.н. доцент Лебедев О.М., к.т.н. доцент Ліпатов А.О., к.т.н. доцент Манько О.О., к.т.н., доцент Мікрюков А.С., к.т.н., доцент Недайбіда Ю.П., к.т.н. доцент Наталенко П.П., д.т.н. доцент, заслужений діяч наук України Новіков В.П., к.в.н. доцент Омельченко В.А., к.т.н. доцент Оксінюк О.Г., к.в.н., с.н.с. доцент Рудометов О.М., к.в.н. доцент Старков В.М., д.т.н. професор Тука Б.Ю., к.т.н. доцент Уривський Л.О., к.т.н. доцент Хмельов К.П. (1989—11.2001 роки), к.т.н. доцент Цицарев Л.О., к.в.н. доцент Шорошев В.М.
        Відповідно до Положення про заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України нагороджені медаллю “10 років Збройних Сил України” (накази міністра оборони України від 26.11.2001 року № 665 і № 667 та від 18.02.2002 року № 75): Бартащук П.В., Безорчук А.Л., Братіца Н.С., Буній Д.Р., Вараксін В.Г., Василашко Р.С., Волков О.В., Доброхотов О.В., Журавель Г.Б., Квач В.І., Корсак В.Ф., Крівошеєв Е.А., Курганський О.В., Курочкін В.В., Кучеренко А.Г., Лисенко О.Г., Лук’яненко С.М., Максименко Ю.Л., Мілашенко І.М., Науменко Е.М., Нудьга В.Б., Олійник В.Ф., Петров А.В., Поляков С.А., По- пов В.Г., Проскурін В.Н., Романов О.І., Срібний С.П., Тарашкевич С.С., Хаїров Є.В., Циганков В.А., Чуйко В.А., Шевченко В.О., Шестак В.І., Шипов К.Е., Шулік А. М..
       У науковому центрі продовжують працювати, проявляючи ініціативу і неабияку сумлінність в науковій роботі ветерани Великої Вітчизняної війни і учасники бойових дій — воїни-інтернаціоналісти: учасники ВВВ Маркін В. І, зв’язківець-танкіст Оприщенко В.П., Герой Радянского Союзу Пилипен-ко М.К. (1989—01.2002 роки); ветерани війни Доленко Ю.М., Кулібаба І.П., Тука Б. Ю., Бухало О. І., Корнейко В. І.; учасники бойових дій — військовослужбовці: підполковник Нудьга В.Б, підполковник Ярошенко С.І.; працівники ЗСУ Омельченко О.А., Скиба В.В (1998—02.2002 роки), Нос І.А.; учасники ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС — Абросімов В.Ф., Оприщенко А.П., Паращук В.П.
       Велика увага у науковому центрі приділялась і приділяється підготовці і проведенню науково-технічних конференцій і семінарів. Найбільш результативними для військ зв’язку були науково-технічні конференції на теми щодо вирішення проблемних питань управління військами і програми створення Єдиної автоматизованої системи зв’язку Збройних Сил України, які проводились під керівництвом начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-полковника Лопати А.В. та начальника зв’язку Збройних Сил України — заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенанта Самойленка В.В. (1995, 1997 роки) і генерал-лейтенанта Іщука В.О. (1999, 2000 роки).
         Одним із основних видів наукової і науково-технічної діяльності у військах Збройних Сил України є раціоналізаторська і винахідницька робота особового складу наукового центру.
         Активними раціоналізаторами і винахідниками наукового центру, які досягли значних успіхів у цій роботі є: Доровських А.В. — почесний винахідник, має більше 50 авторських свідоцтв за винаходи; Єрохін В.Ф. — 7 авторських свідоцтв; Ліпатов А.О. — почесний винахідник, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки — 10 авторських свідоцтв; Мікрюков А.С. — почесний винахідник — 16 авторських свідоцтв; Нестеренко І. К. — 9 авторських свідоцтв; Семеніхін С.В. — 4 деклараційні патенти за винаходи; Русов В.В. — 5 авторських свідоцтв за винаходи в галузі науки і техніки України та інші.
         Основними перешкодами в науковій і науково-технічній діяльності наукового центру є відсутність необхідної літератури щодо існуючих та особливо перспективних систем, комплексів і засобів зв’язку та інформатизації, технічного забезпечення і захисту інформації в телекомунікаційних системах, складність залучення до наукової діяльності кваліфікованих спеціалістів за визначеною тематикою, недостатнє оснащення засобами обчислювальної оргтехніки підрозділів (відділів) науково-дослідних управлінь, відсутність коштів для створення воєнно-наукової продукції, формування базового фонду нормативно-технічних документів і необхідного обладнання для випробувальних і сертифікаційних лабораторій та проведення спеціальних наукових досліджень.

повернутися

Hosted by uCoz