%@ Language=VBScript %>
3.8. Наукова робота в інституті
Одним з важливих напрямів в інституті була наукова робота. При виконанні наукової роботи через науково-організаційний відділ (НОВ) здійснюється взаємодія між факультетами і кафедрами.
Для цього в НОВ розробляються:
— перспективні та річні плани наукової роботи інституту;
— часткові завдання на виконання наукових робіт співвиконавцями;
— робочі програми виконання наукових робіт;
— мережні графіки виконання та забезпечення досліджень.
Основними завданнями наукової та
науково-технічної діяльності в інституті є:
— проведення фундаментальних, пошукових і прикладних
досліджень у пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, теорії і
практики будівництва ЗС України, підвищення їх боєздатності;
— підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації та їх
атестація;
— організація інформаційної та видавничої діяльності для пропаганди досягнень
вчених ВВНЗ шляхом видання монографій, підручників та інших наукових робіт;
— створення сучасної науково-експериментальної і навчально-лабораторної бази та
їх ефективне використання.
Наукова робота відіграє вирішальну
роль в якісній підготовці професорсько-викладацького складу. На сьогоднішній
день в закладі працює досвідчений професорсько-викладацький колектив. Серед них
— 21 доктор наук, 8 академіків, 117 кандидатів наук, 19 професорів, 97 доцентів
і старших наукових працівників, 5 докторантів, 41 ад’юнкт.
Згідно постанови ВАК України в
інституті працює спеціалізована вчена Рада по присудженню наукових ступенів.
Тільки за 1999—2000 роки в інституті
підготовлено 25 кандидатів наук та 5 докторів наук: В.О. Ананьїн, О.М. Богданов,
В.М. Почерняєв, Б.А. Сусь, В.М. Горицький.
Активна наукова робота викладачів
зацікавлює і курсантів. Військово-наукове товариство курсантів складається із 59
військово-наукових гуртків, в яких працює понад 1000 чоловік. курсанти беруть
активну участь в конкурсних науково-дослідних роботах, конкурсах на кращу
науково-дослідну роботу студентів (курсантів) вищих навчальних закладів України
і Міністерства оборони. Підсумки наукової роботи курсантів підводяться щорічно
на військово-наукових конференціях.
Указами Президента України від 2
липня 1995 року і 18 червня 1999 року за значний особистий внесок у розвиток
військової науки, підготовку інженерних та науково-педагогічних кадрів для
Збройних Сил України присвоєні почесні звання:
“Заслужений діяч науки і техніки
України” — полковникам: Б.М. Герасимову, Б.П. Креденцеру, О.Я. Матову, В.П.
Новикову, Л.М. Осинському;
“Заслужений працівник народної освіти
України” — полковникам: М.А. Хмелевському, М.Б. Нікуліну, професору С.Н.
Філоненку, завідуючій кафедрою І.А. Романовій.
За наукові дослідження кандидат
технічних наук, доцент полковник М.А. Хмелевський удостоєний Державної премії
СРСР, а доктор технічних наук, професор Г.І. Зайцев і кандидат технічних наук,
доцент полковник А.О. Ліпатов стали лауреатами Державної премії УРСР.
У 1988 році був створений
Науково-дослідний центр при КВІУЗ, на який покладалося координування,
військово-науковий і системно-технічний супровід науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт по створенню Єдиної системи управління та
зв’язку ЗС України.
Організатором і першим начальником
наукового центру був випускник колишнього вищого військового училища зв’язку,
золотий медаліст, академік Академії інженерних наук України, доктор технічних
наук, професор полковник А.В. Доровських. Інститут підтримує зв’язки з
провідними навчальними закладами і науково-виробничими підприємствами та
організаціями України. Про це свідчать спільні конференції: 1993 рік — “Проблеми
створення нової і удосконалення існуючої радіоелектронної техніки”; 1995 рік —
конференція з нагоди 100-річчя винаходу радіо; 1997 рік — “Перспективні напрямки
розвитку радіоелектронних засобів в системах зв’язку і АСУ”; 1999 рік —
“Перспективні напрямки розвитку радіоелектронних засобів в системах зв’язку і
АСУ”.
На пленарних і секційних
засіданнях активними учасниками були представники управлінь центрального апарату
Міністерства оборони України, військових частин, провідних навчальних закладів
столиці та інших наукових центрів України.
Інститут посідає провідне місце
в розробці наукових питань щодо впровадження сучасних систем управління та
зв’язку.
У 1994 році на базі інституту Головне
управління зв’язку та АСУ ГШ ЗС України провели науково-практичну конференцію
“Модернізація, розробка і проблеми будівництва Єдиної автоматизованої системи
управління (ЄАСУ) і Єдиної автоматизованої системи зв’язку (ЄАСЗ)”. В роботі
конференції взяли участь міністр оборони, начальник Генерального штабу ЗС
України та верховний головнокомандуючий об’єднаними силами НАТО в Європі генерал
Джордж Джоулсен. А в 1999 році на базі інституту Головним управлінням зв’язку і
АСУ ГШ ЗС України була проведена науково-практична конференція “Перспективні
напрями розвитку радіоелектронних засобів в системах зв’язку і АСУ”.
В роботі конференції взяли участь 214
чоловік. Серед них докторів наук, професорів — 19, доцентів, СНС — 69,
начальників відділів — 23, провідних спеціалістів — 32, Заслужених діячів науки
і техніки України — 6.
З основних наукових напрямків закладу
сформовані і функціонують, визнані на Україні і за її межами, 15 наукових шкіл,
керівниками яких є:
Б.П. Шохін — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч
науки і техніки України, академік Академії наук України;
Б.П. Креденцер — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і
техніки України, академік Академії наук України, академік Академії наук вищої
школи України;
В.І. Гостєв — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки
України, академік Академії інженерних наук України, заслужений винахідник
України;
Ю.О. Смірнов — доктор технічних наук, професор, заслужений працівник Вищої школи
України, академік Академії інженерних наук України, шістнадцять його винаходів
впроваджено в серійні радіотехнічні комплекси та системи;
Л.М. Осинський — доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і
техніки України, академік Академії інженерних наук України;
Б.М. Герасімов — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і
техніки України, академік Академії інженерних наук України;
Г.Ф. Зайцев — доктор технічних наук, професор, лауреат державної премії України
в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки УРСР;
В.П. Новіков — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки
України, член-кореспондент Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем;
К.М. Цибізов — доктор технічних наук, професор;
В.М. Горицький — доктор технічних наук, професор;
І. І. Тріфонов — доктор технічних наук, професор;
В.О. Ананьїн — доктор філософських наук, доцент;
М.К. Жердєв — доктор технічних наук, професор;
І.В. Заруднєв — доктор технічних наук, професор;
О.М. Богданов — доктор технічних наук, професор.
Пріоритетними напрямками подальшої
наукової роботи інституту є:
— розробка інженерних рішень в структурі радіорелейного,
тропосферного і космічного зв’язку Єдиної автоматизованої системи зв’язку (ЄАСЗ)
ЗС України та способів завадозахищеності передачі цифрової інформації;
— розробка систем багатоканального цифрового електрозв’язку багатоцільового
призначення;
— розробка концептуальних та системотехнічних питань побудови ЄАСУ ЗС України;
— дослідження питань підвищення боєздатності, надійності, живучості АСУ
військами, засобів радіо і радіоелектронної розвідки в умовах застосування
противником високоточної зброї.