«а короткий пер≥од особовий склад школи дос¤г великих усп≥х≥в у справ≥ п≥дготовки висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в Ч оф≥цер≥в-звТ¤зк≥вц≥в. ’то був зарахований курсантом, дорожив цим ≥ наполегливо вчивс¤.
        У«а пер≥од мого навчанн¤, Ч згадуЇ випускник школи Ќ.ћ. –укав≥цин, Ч було не б≥льше двох рапорт≥в про в≥драхуванн¤. ћайже вс≥ вих≥дн≥ дн≥ курсанти проводили на в≥дбудов≥ завод≥в, особливо  ињвського УјрсеналуФ, транспорту, очищенн≥ дор≥г, загот≥вл≥ палива. « метою пол≥пшенн¤ харчуванн¤ зас≥вали городиФ.
          1 листопада 1924 року школа була реорган≥зована в  ињвську в≥йськову школу звТ¤зку.
        19 листопада 1925 року в звТ¤зку з 50-р≥чч¤м з дн¤ народженн¤ ћ.≤.  ал≥н≥на особовий склад школи звернувс¤ до нього з проханн¤м присвоњти школ≥ його ≥мТ¤. 20 грудн¤ 1926 року наказом –еввоЇнради республ≥ки  ињвськ≥й в≥йськов≥й школ≥ було присвоЇно ≥мТ¤ ћ.≤.  ал≥н≥на.
        ¬же на початок 1929 року школа звТ¤зку вв≥йшла в число передових навчальних заклад≥в ”крањнського в≥йськового округу ≥ стала одн≥Їю з лаборатор≥й, ¤ка готувала спец≥ал≥ст≥в по обслуговуванню „ервоноњ јрм≥њ засобами звТ¤зку.
         « 1929 року до школи прийн¤т≥ курсантами д≥вчата, ¤к≥ стали випускниц¤ми в 1933 роц≥. ¬ роки в≥йни б≥л¤ тис¤ч≥ оф≥цер≥в ≥ оператор≥в-д≥вчат зак≥нчили цей навчальний заклад.
        5 лютого 1931 року за заслуги по п≥дготовц≥ висококва-л≥ф≥кованих командир≥в-звТ¤зк≥вц≥в  ињвськ≥й в≥йськов≥й школ≥ був вручений –еволюц≥йний „ервоний ѕрапор ≥ присвоЇно званн¤ Уударноњ школиФ.

          Ќа ≥нспекторському огл¤д≥ Уударна школаФ зайн¤ла одне з перших м≥сць серед в≥йськових шк≥л ”крањнського в≥йськового округу.  омандуванню школи була винесена под¤ка. Ќародний ком≥сар оборони в телеграм≥, присв¤чен≥й 15-й р≥чниц≥ школи, писав: У¬аша школа заслужено вв≥йшла в р¤ди кращих ¬”«≥в –—„јФ.
          ¬ 1934 роц≥ труд¤щ≥ м≥ста  иЇва св¤ткували важливу под≥ю. —толиц¤ ”крањни була перенесена з м. ’аркова в  ињв.
          ¬ 1935 роц≥ колектив школи знову здобув перше м≥сце ≥ наказом по в≥йськах ”¬ќ є 45 був нагороджений грошовою прем≥Їю. як кращий в≥йськовий заклад „ервоноњ јрм≥њ, школу в≥дв≥дують р¤д ≥ноземних делегац≥й, представники генеральних штаб≥в ≤тал≥њ, ‘ранц≥њ, „ехословаччини, в≥йськовий аташе —Ўј, ћонгол≥њ.
         ¬ 1935 роц≥ школа бере участь в маневрах частин округу по забезпеченню звТ¤зком командуванн¤. Ќарком оборони дав високу оц≥нку робот≥ колективу школи.
        6 березн¤ 1937 року школа була перейменована в  ињвське в≥йськове училище звТ¤зку ≥м. ћ.≤.  ал≥н≥на. ¬ прив≥тальн≥й телеграм≥ з нагоди 20-њ р≥чниц≥ училища Ќарком оборони писав: УЌа сьогодн≥ училище працюЇ на високому р≥вн≥ ≥ випускаЇ командир≥в-звТ¤зк≥вц≥в, ¤к≥ в≥дм≥нно волод≥ють сучасною техн≥кою звТ¤зкуФ.
        ѕрид≥л¤ли увагу в училищ≥ ≥ художн≥й самод≥¤льност≥. ¬ 1939 роц≥ художн¤ самод≥¤льн≥сть, ¤к краща в окруз≥, включаЇтьс¤ до складу украњнськоњ делегац≥њ дл¤ показу в ћоскв≥.
      1 вересн¤ 1939 року розпочалас¤ ƒруга —в≥това в≥йна. ќсобовий склад був зб≥льшений вдв≥ч≥. ¬ цей час в училищ≥ нараховувалось 4 курсантськ≥ батальйони: перший ≥ другий Ч по п≥дготовц≥ командир≥в взвод≥в звТ¤зку нижчих п≥дрозд≥л≥в ≥ в≥йськових частин; трет≥й Ч готував фах≥вц≥в швидкод≥ючоњ л≥теродрукованоњ, ¤к правило, ≥ноземноњ апаратури звТ¤зку; четвертий Ч готував техн≥к≥в звукового к≥но (“« ).
         ¬ к≥нц≥ травн¤ ≥ середин≥ червн¤ 1941 року були проведен≥ достроков≥ випуски вс≥х курсант≥в училища Ч б≥льше тис¤ч≥ чолов≥к. ¬с≥ вони вивчали орган≥зац≥ю звТ¤зку з допомогою поштових голуб≥в ≥ собак звТ¤зку. ¬с≥ випускники оволод≥вали методикою п≥дтримки звТ¤зку з ав≥ац≥Їю. як в≥домо, на цей час далеко не вс≥ л≥таки були оснащен≥ рад≥останц≥¤ми. ѕ≥лот дл¤ звТ¤зку ≥з землею використовував принцип скиданн¤ пакет≥в чи вантажу на землю, а звТ¤зок земл≥ з п≥лотом п≥дтримувавс¤ за допомогою розкладанн¤ на земл≥ спец≥альних папхем з вмонтованими в них клапанами. Ќа папхем≥ розм≥щувалис¤ до пТ¤ти звТ¤зк≥вц≥в, ¤к≥ по команд≥ старшого в≥дкривали чи закривали необх≥дн≥ цифров≥ знаки. ѕ≥лот, прол≥таючи над папхемою, прочитував ≥ записував закодований текст. «вТ¤зок земл≥ з п≥лотом також зд≥йснювавс¤ за допомогою спец≥ального пристрою п≥д назвою У ≥шкаФ. Ќа двох жердинах, закопаних в землю, зверху закр≥плювавс¤ канат, на середин≥ ¤кого розм≥щавс¤ пакет з необх≥дними документами. Ќа л≥таку звТ¤зку ”-2 чи –-5 б≥л¤ кол≥с закр≥плена Ук≥шкаФ, за допомогою ¤коњ л≥так, прол≥таючи над пакетом, захоплював його.
        Ѕатальйон “«  був утворений на початку 30-х рок≥в. ќсновним завданн¤м фах≥вц≥в-тезек≥вц≥в було не лише демонструванн¤ особовому складов≥ к≥ноф≥льм≥в чи забезпеченн¤ рад≥оф≥кац≥Їю, а й проведенн¤ за допомогою потужних гучномовц≥в психолог≥чноњ обробки ворога.
        ¬ипускники батальйону швидкод≥ючоњ л≥теродрукованоњ апаратури вивчали так≥ телеграфн≥ ≥ноземн≥ апарати: ёза (англ≥йський, винаходу 1855 року), ”≥тстона (англ≥йський, 1858 року), Ѕодо (французький, 1858 року), ћорзе (американський, 1837 року),  р≥да (англ≥йський), а також рад¤нський —“-35 (1935 року). особлив≥стю апарат≥в ёза ≥ Ѕодо було те, що в них роль електроприлад≥в виконували вантажоп≥д≥ймач≥. —л≥д також зазначити, що ≥ноземн≥й апаратур≥ було понад сто рок≥в. ћайже в ус≥х крањнах, в тому числ≥ ≥ в крањнах винаходу, ц¤ апаратура була зн¤та з озброЇнн¤ до початку бойових д≥й 1941 року.
        ¬≥йна переконливо довела, що н≥ поштов≥ голуби, н≥ собаки, н≥ папхеми з Ук≥шкамиФ надал≥ не могли використовуватис¤ дл¤ звТ¤зку. ¬с¤ ≥ноземна телеграфна апаратура (кр≥м апарату Ѕода) з перших дн≥в в≥йни була зн¤та з озброЇнн¤. ўо стосуЇтьс¤ п≥дготовки тезек≥вських фах≥вц≥в, то вона була зак≥нчена лише в 1942 роц≥. Ѕ≥л¤ дес¤ти рок≥в тривала п≥дготовка фах≥вц≥в-тезек≥вц≥в, ¤ких в ход≥ в≥йни необх≥дно було переучувати на звТ¤зк≥вц≥в. ¬ина за це л¤гала ¤к на кер≥вництво в≥йськами звТ¤зку, так ≥ збройними силами.
      ¬ипускниками швидкод≥ючоњ л≥теродрукованоњ телеграфноњ апаратури програмою навчанн¤ не передбачалос¤ вивченн¤ телеграфних трансл¤ц≥й, за допомогою ¤ких значно зб≥льшуЇтьс¤ дальн≥сть передач≥ звТ¤зку.  урсанти т≥льки чули, що ≥снують так≥ прилади.
       ¬икладач телеграф≥њ, ≥нженер майор 2-го рангу ћ.≤. ћ≥кушев з≥ своњми курсантами розробили схему дуплексноњ трансл¤ц≥њ У¬елике ѕ≥вн≥чне телеграфне сусп≥льствоФ (¬ѕ“—) ≥ практично виготовили один екземпл¤р такоњ трансл¤ц≥њ. ѕ≥сл¤ випробуванн¤ на вузл≥ звТ¤зку  ињвського особливого в≥йськового округу ( ќ¬ќ) цей екземпл¤р з додатками ≥ висновком ком≥с≥њ був в≥дправлений у √оловне управл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ (√”«„ј).
        “аким чином, вже в перш≥ дн≥ в≥йни випускники в≥йськ звТ¤зку, ¤к ≥ ≥нших в≥йськ, опинилис¤ в складних умовах, ≥ в ход≥ бойових д≥й њм довелос¤ переучуватис¤ в≥дпов≥дно до нових обставин.
         олишн≥й маршал в≥йськ звТ¤зку ј.≤. ЅЇлов у своњх У¬оспоминани¤х маршала войск св¤зиФ пише, що на початку в≥йни, коли наш≥ засоби звТ¤зку дуже поступалис¤ н≥мецьким, у них вже був рад≥орелейний звТ¤зок.
      —еред оф≥цер≥в гостро сто¤ла проблема рад≥остраху. ≤ лише з середини 1942 року, п≥сл¤ наказу Ќародного ком≥сара оборони —–—– —тал≥на про подоланн¤ рад≥остраху ≥ введенн¤ в користуванн¤ особистих рад≥останц≥й дл¤ командуючих фронтами, арм≥¤ми й командир≥в зТЇднань, у в≥йська були направлен≥ оф≥цери звТ¤зку √енерального штабу з≥ своњми рад≥останц≥¤ми.  р≥м цього, кожен штаб тепер м≥г перем≥щатис¤ лише з дозволу старшого штабу ≥ т≥льки на позиц≥њ, ¤к≥ заздалег≥дь були обладнан≥ засобами звТ¤зку. ¬ результат≥ в управл≥нн≥ арм≥Їю був пом≥ченим значний рух до кращого, а саме управл≥нн¤ все б≥льше вдосконалювалос¤. «м≥нивс¤ управл≥нський досв≥д наших начальник≥в ≥ вони почали розум≥ти, що звТ¤зок Ч це не телефонний апарат, а складна комплексна структура дл¤ веденн¤ особливоњ форми бою.

повернутис¤