Ѕитва за ƒн≥про почалас¤ на р≥зних напр¤мках неодночасно ≥ складалас¤ з дек≥лькох обТЇднаних операц≥й, в результат≥ ¤ких наш≥ в≥йська на широкому фронт≥ вийшли до ƒн≥пра ≥ негайно розпочали його форсуванн¤ з метою захопленн¤ плацдарм≥в на зах≥дному берез≥, розвитку наступу ≥ створенн¤ умов дл¤ зв≥льненн¤ ѕравобережноњ ”крањни.
        ¬ н≥ч на 22 вересн¤ 1943 року в≥йська 1-го ”крањнського фронту захопили плацдарми на правому берез≥ ƒн≥пра в районах –жищева ≥ ¬еликого Ѕукрина. ¬ умовах жорстокого опору противника наприк≥нц≥ 29 вересн¤ був захоплений ще один плацдарм в район≥ Ћютежа до 8 км по фронту ≥ до 1 км в глибину, ¤кий до 10 жовтн¤ був розширений до 15 км по фронту ≥ до 5Ч10 км в глибину.
        « 25 по 30 вересн¤ в≥йська 2-го ”крањнського фронту вийшли до ƒн≥пра на д≥л¤нц≥ в≥д  ременчуга до ƒн≥продзержинська, зв≥льнивши в≥д противника його л≥вий берег ≥ захопивши пТ¤ть плацдарм≥в на правому берез≥ р≥ки.
         « 22 по 27 вересн¤ в≥йська 3-го ”крањнського фронту вийшли до ƒн≥пра м≥ж ƒн≥пропетровськом ≥ «апор≥жж¤м, форсували р≥ку в найб≥льш широк≥й њњ частин≥ ≥ захопили плацдарм в район≥ У¬ойсковеЧ¬овнич≥Ф.
         « к≥нц¤ вересн¤ ≥ до листопада 1943 року в≥йська 1, 2 ≥ 3-го ”крањнських ≥ Ѕ≥лоруського фронт≥в, ведучи запекл≥ боњ по утриманню ≥ розширенню плацдарм≥в на ƒн≥пр≥, готувалис¤ до проведенн¤ наступальних операц≥й. ¬ цей пер≥од в≥йська 1-го ”крањнського фронту провели  ињвську наступальну операц≥ю, в ход≥ ¤коњ 6 листопада столиц¤ була зв≥льнена.
        «в≥льнивши Ћ≥вобережну ”крањну, в≥йська вийшли до ƒн≥пра на прот¤з≥ 1200 км в≥д гирла —ож до „орного мор¤, форсували ≥ захопили на правому берез≥ ƒн≥пра р¤д стратег≥чних плацдарм≥в, створивши умови дл¤ повного зв≥льненн¤ в≥д фашист≥в.
        ‘орсуванн¤ такоњ великоњ перешкоди, ¤к ƒн≥про, передбачало значн≥ труднощ≥ дл¤ вс≥х в≥йськ, в тому числ≥ ≥ дл¤ в≥йськ звТ¤зку. ÷≥ труднощ≥ зумовлювалис¤ тим, що, по-перше, противник на прот¤з≥ тривалого часу готувавс¤ до оборони, по-друге, в абсолютн≥й б≥льшост≥ випадк≥в ƒн≥про форсувавс¤ з ходу, без попередньоњ п≥дготовки, на завершальних етапах величезних за розмахом ≥ тривал≥стю операц≥й ≥, по-третЇ, складн≥стю г≥дролог≥чних властивостей р≥ки ≥ стану њњ берег≥в.
        ѕ≥дготовка штаб≥в ≥ в≥йськ до форсуванн¤ ƒн≥пра почалас¤ задовго до операц≥њ. Ќа основ≥ даних розв≥дки р≥ки ≥ орган≥зац≥њ оборони противника на ймов≥рних напр¤мках ≥ д≥л¤нках форсуванн¤ розробл¤лис¤ попередньо можлив≥ вар≥анти операц≥њ, планувалис¤ м≥сц¤ (д≥л¤нки) переправ зТЇднань ≥ частин, удосконалювалис¤ ≥ доводилис¤ до в≥дома в≥дпов≥дних штаб≥в (посадових ос≥б) пор¤док взаЇмод≥њ м≥ж родами в≥йськ, вир≥шувалис¤ питанн¤ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ та ≥н.
        ‘орсуванн¤ р≥ки зд≥йснювалос¤ звичайно в масштаб≥ арм≥њ. Ўирина д≥л¤нок форсуванн¤ залежала в≥д ширини смуги наступу, бойового складу, на¤вноњ придатност≥ м≥сць дл¤ форсуванн¤ ≥ т.п. «азвичай ширина д≥л¤нки форсуванн¤ див≥з≥њ складала 3Ч5 км, а арм≥њ залежала в≥д к≥лькост≥ див≥з≥й, ¤к≥ форсували р≥ку в 1-му ешелон≥, при цьому число переправ визначалос¤ потребою одночасного ≥ безперервного форсуванн¤ р≥ки на широкому фронт≥, на¤вн≥стю переправних засоб≥в ≥ м≥сць, зручних дл¤ обладнанн¤ переправ.
        Ѕойов≥ д≥њ при форсуванн≥ ƒн≥пра мали р¤д особливостей, ¤к≥ значно вплинули на орган≥зац≥ю ≥ забезпеченн¤ управл≥нн¤ в≥йськами ¤к в тактичн≥й, так ≥ в оперативн≥й ланц≥ управл≥нн¤: тривала ≥ завчасна п≥дготовка противника до оборони на ƒн≥пр≥; форсуванн¤ р≥ки, ¤к правило, з ходу; необх≥дн≥сть забезпеченн¤ ч≥ткого ≥ безперервного управл≥нн¤ в≥йськами в ус≥х ланках при п≥дход≥ до р≥ки, переправ≥ в≥йськ ≥ техн≥ки, захопленн≥, розширенн≥ ≥ утриманн≥ плацдарм≥в на правому берез≥; орган≥зац≥¤ ≥ забезпеченн¤ ч≥ткоњ взаЇмод≥њ в≥йськ, ¤к≥ переправл¤лис¤, з артилер≥Їю, вид≥леною дл¤ придушенн¤ вогневих засоб≥в противника, ≥ з ав≥ац≥Їю, ¤ка прикривала переправи ≥ п≥дтримувала д≥њ в≥йськ на правому берез≥ р≥ки по захопленню, розширенню ≥ утриманню плацдарм≥в; характер вод¤ноњ перешкоди Ч значна висота правого берега, значн≥ ширина (в≥д 400 до 3500 м), глибина (в≥д 2 до 12 м) ≥ швидк≥сть теч≥њ (в≥д 0,5 до 2 м/с).
        ¬ орган≥зац≥њ управл≥нн¤ в≥йськами при форсуванн≥ ƒн≥пра використовувалис¤ наближенн¤ пункт≥в управл≥нн¤ р≥зноман≥тних ланок до вод¤ноњ перешкоди, вид≥ленн¤ оперативних груп штаб≥в на чол≥ з начальниками ≥нженерних в≥йськ (≥нженерноњ служби) дл¤ безпосереднього кер≥вництва переправою в≥йськ, орган≥зац≥¤ додаткових пункт≥в управл≥нн¤ (спостережних пункт≥в, допом≥жних пункт≥в управл≥нн¤, пункт≥в управл≥нн¤ оперативних груп), ¤к≥ розташовувалис¤ в залежност≥ в≥д конкретноњ ситуац≥њ ≥ потреби управл≥нн¤ в≥йськами на л≥вому берез≥ ≥ на захоплених плацдармах. “ак, командн≥ пункти арм≥й розташовувалис¤ в 6Ч7 км в≥д берега, стр≥лецьких корпус≥в Ч в 3Ч4 км, див≥з≥й ≥ полк≥в Ч в 0,5Ч2 км, а спостережн≥ пункти зазвичай розгорталис¤ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д берега ≥, ¤к правило, б≥л¤ одн≥Їњ з переправ.
        ѕри форсуванн≥ ƒн≥пра перед в≥йськами звТ¤зку сто¤ло завданн¤ забезпечити безперервне управл≥нн¤ не лише переправою в≥йськ, але ≥ њх боЇм при захопленн≥, утриманн≥ ≥ розширенн≥ плацдарм≥в, а також взаЇмод≥ю м≥ж ними ≥ родами в≥йськ. Ќайб≥льш складним було забезпеченн¤ безперервного управл≥нн¤ в≥йськами в умовах, коли штаби ≥ тили зТЇднань ≥ частин ще знаходилис¤ на л≥вому берез≥, а п≥длегл≥ частини ≥ п≥дрозд≥ли вже вели б≥й на правому, що вимагало в≥д начальник≥в звТ¤зку ус≥х ранг≥в ретельно спланованоњ орган≥зац≥њ звТ¤зку.
         « метою забезпеченн¤ ефективного використанн¤ сил ≥ засоб≥в звТ¤зку, ¤к≥ мали м≥сце у в≥йськах, √”«„ј видало спец≥альну директиву є 1072777 в≥д 29 вересн¤ 1943 року, де було викладено основн≥ положенн¤ щодо орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ звТ¤зку при форсуванн≥ ƒн≥пра. ¬ директив≥ пропонувалос¤ зберегти принципи ≥ способи орган≥зац≥њ звТ¤зку, ¤к≥ виправдали себе в р≥зних ланках управл≥нн¤, а також з врахуванн¤м конкретних умов бойовоњ обстановки давалис¤ вказ≥вки щодо орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ звТ¤зку при форсуванн≥ ƒн≥пра, при цьому особлива увага прид≥л¤лас¤ питанн¤м орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ рад≥озвТ¤зку ¤к основного засобу управл≥нн¤ в≥йськами. ƒиректива вимагала забезпечувати звТ¤зок плацдарм≥в з командирами ≥ штабами на л≥вому берез≥, перш за все, малопотужними переносними  ’ рад≥останц≥¤ми, причому насичен≥сть ними плацдарм≥в була значно б≥льшою, н≥ж у в≥йськах на л≥вому берез≥. ” звТ¤зку з п≥двищенн¤м витрат рад≥озасоб≥в у зТЇднанн¤х ≥ частинах, що форсували ƒн≥про, пропонувалос¤ посилити њх за рахунок резерв≥в начальник≥в звТ¤зку арм≥й ≥ корпус≥в, а також за рахунок часткового вилученн¤ (в розумних межах) в зТЇднанн¤х ≥ частинах, ¤к≥ переправл¤лис¤ в останню чергу. « метою п≥двищенн¤ над≥йност≥ рад≥озвТ¤зку штаб≥в арм≥й (фронт≥в) з передовими загонами, що переправл¤лис¤ на правий берег, передбачалос¤ на передових постах звТ¤зку, ¤к≥ розгорталис¤ на одному з берег≥в р≥ки, мати переприйомн≥ пункти у склад≥ двох рад≥останц≥й, одна з ¤ких повинна була забезпечувати рад≥озвТ¤зок з≥ штабом арм≥њ (фронту), а друга Ч з передовим загоном. –ад≥озвТ¤зок зТЇднань ≥ частин, ¤к≥ переправилис¤ на правий берег, з≥ штабами арм≥й (фронт≥в), що знаходилис¤ на правому берез≥, пропонувалос¤ орган≥зовувати по дек≥лькох рад≥омережах ≥ обовТ¤зково за рад≥онапр¤мками, в арм≥¤х Ч створювати спец≥альн≥ рад≥омереж≥ переправ ≥ взаЇмод≥й, до складу ¤ких повинн≥ були входити рад≥останц≥њ –—Ѕ (—÷–Ц284) командуючого арм≥Їю, начальник≥в переправ ≥ комендантських пост≥в на обох берегах ƒн≥пра.  р≥м цього, дл¤ забезпеченн¤ звТ¤зку начальник≥в переправ з комендантськими постами ≥ з командирами в≥йськ, ¤к≥ переправл¤лис¤, пропонувалос¤ орган≥зовувати рад≥омереж≥ комендант≥в переправ (на переносних рад≥останц≥¤х –Ѕ, –Ѕћ, –Ѕ— ≥ јЦ7), в ¤к≥ включати також рад≥останц≥њ, розм≥щен≥ на пунктах управл≥нн¤ частин ≥ п≥дрозд≥л≥в у вих≥дному район≥, в м≥сц¤х посадки на переправн≥ засоби ≥ в м≥сц¤х висадки в≥йськ.
         ѕ≥сл¤ переправи ≥ закр≥пленн¤ на правому берез≥ перших ешелон≥в оперативноњ побудови арм≥й, туди повинн≥ були негайно переправл¤тис¤ командн≥ пункти арм≥й ≥ допом≥жн≥ пункти управл≥нн¤ фронт≥в з необх≥дною к≥льк≥стю рад≥озасоб≥в, в тому числ≥ рад≥останц≥й середньоњ потужност≥ –ј‘ ≥ –—Ѕ, дл¤ забезпеченн¤ рад≥озвТ¤зку з штабом управл≥нн¤, п≥длеглими ≥ взаЇмод≥ючими в≥йськами. ѕри перем≥щенн≥ на правий берег командуючого фронтом з оперативною групою з ним обовТ¤зково повинна була переправл¤тис¤ рад≥останц≥¤ –ј“ з апаратурою УјлмазФ дл¤ забезпеченн¤ рад≥озвТ¤зку з √енеральним штабом, а також його особиста рад≥останц≥¤ –—Ѕ (Уѕ≥вн≥чФ) дл¤ забезпеченн¤ рад≥озвТ¤зку з≥ штабом фронту.
        ѕри п≥дготовц≥ до форсуванн¤ ƒн≥пра фронти одержали рад≥оустановки У ометаФ (прототип рад≥орелейних станц≥й), ¤к≥ дозвол¤ли робити вставки в кола пост≥йних пов≥тр¤них мереж звТ¤зку прот¤жн≥стю до 30 км, що в найкоротш≥ терм≥ни забезпечувало телеграфний звТ¤зок штабу фронту на правий берег. —аме за допомогою рад≥оустановки У ометаФ практично негайно був встановлений телеграфний звТ¤зок (Ѕодо) через ƒн≥про м≥ж  иЇвом ≥ ћосквою п≥сл¤ зв≥льненн¤ столиц≥ ”крањни.
         ¬ частинах ≥ п≥дрозд≥лах звТ¤зку велас¤ робота по п≥дготовц≥ особового складу ≥ засоб≥в звТ¤зку до форсуванн¤ ƒн≥пра, а також зб≥р ≥ п≥дготовка переправних засоб≥в. ƒл¤ прокладанн¤ кабелю через р≥ку всл≥д за переправою передових п≥дрозд≥л≥в в частинах ≥ зТЇднанн¤х створювалис¤ команди з найб≥льш п≥дготовлених, ф≥зично м≥цних ≥ морально ст≥йких воњн≥в, з ¤кими проводилис¤ зан¤тт¤ ≥ тренуванн¤ з плаванн¤ з≥ зброЇю ≥ майном звТ¤зку, з посадки на човни, з ум≥нн¤ управл¤ти ними ≥ прокладанн¤ кабелю, з наданн¤ допомоги потопаючим ≥ т.п. “ренувальн≥ зан¤тт¤, ¤к≥ проводилис¤ на озерах ≥ невеликих р≥чках, ц≥лком себе виправдали.
          “елефонн≥ апарати ретельно перев≥р¤лис¤ ≥ забезпечувалис¤ запасними м≥крофонними капсулами ≥ джерелами живленн¤.
         ѕри п≥дготовц≥ до форсуванн¤ ƒн≥пра дл¤ забезпеченн¤ тривкого ≥ безперервного управл≥нн¤ в≥йськами, особливо в тактичн≥й ланц≥, передбачалос¤ використанн¤ в основному рад≥озвТ¤зку, ¤кий вимагав особливо ретельноњ п≥дготовки особового складу ≥ рад≥озасоб≥в: проведенн¤ зан¤ть з прищепленн¤ твердих навик≥в по входженню в рад≥озвТ¤зок, робот≥ в бойових рад≥омережах ≥ веденню рад≥ообм≥ну, забезпеченн¤ взаЇмозам≥нними спец≥альност¤ми ≥ оволод≥нн¤ особовим складом п≥дрозд≥л≥в звТ¤зку сум≥жними спец≥альност¤ми, навчанн¤ радист≥в артилер≥йських частин ≥ п≥дрозд≥л≥в передач≥ команд з управл≥нн¤ вогнем артилер≥њ, проводилис¤ збори оф≥цер≥в-радист≥в п≥длеглих зТЇднань ≥ частин.
        –етельна завчасна п≥дготовка сил ≥ засоб≥в звТ¤зку при п≥дход≥ до ƒн≥пра ц≥лком себе виправдала в ход≥ форсуванн¤ р≥ки, захопленн¤, утриманн¤ ≥ розширенн¤ плацдарм≥в на правому берез≥.
        “аким чином, рад≥озвТ¤зок був основним засобом управл≥нн¤ в≥йськами в арм≥¤х. ќбриви рад≥озвТ¤зку мали м≥сце лише у випадках загибел≥ радист≥в ≥ виходу з ладу рад≥останц≥й.
         –ухом≥ засоби звТ¤зку використовувалис¤ в ус≥х арм≥¤х при п≥дход≥ до ƒн≥пра ≥ його форсуванн≥, при захопленн≥, утриманн≥ ≥ розширенн≥ плацдарм≥в. ќсобливе м≥сце вони займали перед початком форсуванн¤, а також п≥сл¤ захопленн¤ плацдарм≥в ≥ п≥д час веденн¤ бойових д≥й по њх утриманню ≥ розширенню. «вТ¤зок рухомими засобами ≥ доставка бойових документ≥в були орган≥зован≥ на л≥вому берез≥ за напр¤мками, а п≥сл¤ переходу допом≥жних пункт≥в управл≥нн¤ арм≥й на правий берег Ч по ос≥ за напр¤мками. Ќа початку бойових д≥й по захопленню ≥ розширенню плацдарм≥в на правому берез≥ ƒн≥пра використовувалис¤ лише п≥ш≥ звТ¤зк≥вц≥, при цьому бойов≥ документи через р≥ку доставл¤лис¤ на човнах або п≥дручних засобах. « розширенн¤м плацдарм≥в все б≥льше застосовувалис¤ мотоцикли ≥ бронеавтомоб≥л≥.

повернутис¤