¬елика ¬≥тчизн¤на в≥йна показала, що без ст≥йкого звТ¤зку неможливо забезпечити управл≥нн¤ в≥йськами, а отже, ≥ дос¤гти перемоги. якщо в роки громад¤нськоњ в≥йни в≥йська звТ¤зку складали 2Ч2,5% особового складу „ервоноњ јрм≥њ, а до початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни Ч б≥л¤ 5%, то до к≥нц¤ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни кожен дес¤тий боЇць був в≥йськовим звТ¤зк≥вцем, що практично зб≥льшувало чисельн≥сть в≥йськ звТ¤зку в 4 рази; при цьому частини звТ¤зку забезпечувалис¤ необх≥дними засобами в б≥льш≥й к≥лькост≥ та б≥льш досконалими в техн≥чному в≥дношенн≥.
        √оловним органом кер≥вництва в≥йськовим звТ¤зком було ”правл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ (”«„ј), на ¤ке покладалос¤: управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю в≥йськ звТ¤зку по забезпеченню безпереб≥йним звТ¤зком √енерального штабу, фронт≥в, арм≥й; формуванн¤ нових частин звТ¤зку ≥ рац≥ональний розпод≥л њх м≥ж фронтами й арм≥¤ми; п≥дготовка оф≥церських кадр≥в ≥ фах≥вц≥в дл¤ сформованих частин звТ¤зку, а також дл¤ поповненн¤ загиблих у д≥юч≥й арм≥њ.
        ¬иконанн¤ цих задач вимагало стрункоњ системи кер≥вництва в≥йськовим звТ¤зком. ќднак, ¤к показав досв≥д початкового пер≥оду в≥йни, в≥дсутн≥сть централ≥зованого кер≥вництва з боку ”правл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ не дозвол¤ло ¤к≥сно вир≥шувати поставлен≥ задач≥, тому що орган≥зац≥Їю ≥ забезпеченн¤м звТ¤зком √енерального штабу одночасно в≥дали два не п≥дпор¤дкован≥ один одному органи: ”правл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ ≥ Ќародний ком≥сар≥ат звТ¤зку (Ќ «). Ќачальники звТ¤зку фронт≥в повинн≥ були керувати ¤к безпосередньо п≥длеглими частинами звТ¤зку, так ≥ силами ≥ засобами управл≥нь польового звТ¤зку при фронтах, ¤к≥ п≥дкор¤лис¤ Ќародному ком≥сар≥ату звТ¤зку.  р≥м того, самост≥йно д≥¤ли в≥дд≥ли звТ¤зку ¬≥йськово-ѕов≥тр¤них сил, ѕротипов≥тр¤ноњ оборони ≥ ¬≥йськово-ћорського ‘лоту. “аке багатов≥домче управл≥нн¤ звТ¤зком не могло не вплинути на його стан ≥ стало одн≥Їю ≥з серйозних причин украй важкого становища, в ¤кому опинивс¤ звТ¤зок „ервоноњ јрм≥њ в перший р≥к ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни.
         ƒо початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни ”«„ј через свою структуру ≥ чисельность особового складу не могло керувати звТ¤зком у д≥юч≥й арм≥њ й одночасно вир≥шувати задач≥ по укомплектуванню в≥йськ звТ¤зку, п≥дготовц≥ фах≥вц≥в ≥ формуванню нових частин звТ¤зку.
        5 серпн¤ 1941 року ”правл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ було реорган≥зовано в √оловне управл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ (√”«„ј), ≥ ц≥лком вз¤ло у своњ руки забезпеченн¤ звТ¤зку —тавки ≥ √енерального штабу з фронтами, в≥йськовими округами ≥ резервами.
        ќрган≥зац≥йна структура √”«„ј зазнавала зм≥н в≥дпов≥дно до уточненн¤ поставлених задач. ƒо серпн¤ 1942 року √”«„ј у своЇму склад≥ мало чотири управл≥нн¤ (оперативне, бойовоњ п≥дготовки, озброЇнн¤ засобами звТ¤зку, постачанн¤ засобами звТ¤зку), пТ¤ть в≥дд≥л≥в (винаход≥в, моб≥л≥зац≥йний, плановий, ф≥нансовий, дислопоштовий), ≥нспекц≥ю, редакц≥ю журналу У«вТ¤зок „ервоноњ јрм≥њФ, загальну ≥ секретну частину. ƒислопоштовий в≥дд≥л п≥зн≥ше був перетворений в ”правл≥нн¤ воЇнноЦпольовоњ пошти.
        ¬ажлива роль в управл≥нн≥ в≥йськовим звТ¤зком належала управл≥нн¤м звТ¤зку фронт≥в, ¤к≥ з початком в≥йни розгорталис¤ по штату польового управл≥нн¤ фронту воЇнного часу, маючи у своЇму склад≥ командуванн¤, оперативний в≥дд≥л, рад≥о- ≥ телеграфно-телефонний в≥дд≥ли, в≥дд≥л постачанн¤ й учбово-стройову частину.
        ѕрийн¤та орган≥зац≥йно-штатна структура ”правл≥нн¤ звТ¤зком фронту вже в перш≥ м≥с¤ц≥ в≥йни вимагала зм≥н. ” липн≥ 1941 року була введена посада начальника вузла звТ¤зку, обовТ¤зки ¤кого виконував спочатку командир окремого полку звТ¤зку. ƒосв≥д роботи показав, що таке сум≥сництво йому не йде на користь, а також те, що дл¤ чергуванн¤ на фронтовому вузл≥ звТ¤зку необх≥дн≥ спец≥ально п≥дготовлен≥ оф≥цери, в≥льн≥ в≥д ≥ншоњ роботи. в≥дновленн¤ ≥ буд≥вництво пост≥йних телеграфно-телефонних л≥н≥й звТ¤зку покладалис¤ на оперативний ≥ телеграфно-телефонний в≥дд≥ли ”правл≥нн¤ звТ¤зку фронту, при цьому виникав небажаний паралел≥зм, а ≥нод≥ й непогоджен≥сть у робот≥. “ому начальники звТ¤зку де¤ких фронт≥в своњм розпор¤дженн¤м поЇднували ц≥ в≥дд≥ли в Їдиний оперативно-техн≥чний в≥дд≥л.
        ” результат≥ проведених зм≥н структура фронтових управл≥нь звТ¤зку стала б≥льш досконалою ≥ здатною краще забезпечувати виконанн¤ задач, ¤к≥ ставилис¤ перед ними. ” грудн≥ 1941 року при загальному скороченн≥ орган≥в управл≥нн¤ був прийн¤тий новий штат ѕольового управл≥нн¤ фронту, зг≥дно ¤кого при збереженн≥ ≥снуючих в≥дд≥л≥в ≥ в≥дд≥лень управл≥нн¤ звТ¤зку њхн≥й особовий склад був значно зменшений, що ≥ викликало по¤ву значних труднощ≥в у робот≥, особливо узимку 1941Ч1942 рок≥в, коли наш≥ в≥йська перейшли до наступальних д≥й ≥ обс¤г роботи по орган≥зац≥њ ≥ забезпеченню звТ¤зком значно зр≥с. “ому в березн≥ 1942 року була затверджена нова орган≥зац≥йно-штатна структура ѕольового управл≥нн¤ фронту, зг≥дно ¤коњ чисельн≥сть особового складу ”правл≥нн¤ звТ¤зку фронту значно зб≥льшилась (особливо в оперативно-техн≥чному в≥дд≥л≥ та в≥дд≥л≥ постачанн¤ ≥ ремонту), знову були в≥дновлен≥ учбово-стройова частина ≥ секретне д≥ловодство, а також введена посада ≥нженера-≥нспектора по контролю за станом техн≥ки звТ¤зку у в≥йськах.
        « метою пол≥пшенн¤ забезпеченн¤ рад≥озвТ¤зку фронт≥в 8 червн¤ 1942 року до складу управл≥нь звТ¤зку були введен≥ посади начальника рад≥овузла ≥ трьох чергових по рад≥озвТ¤зку, а також посада заступника начальника ”правл≥нн¤ по рад≥о, на ¤кого покладалос¤ безпосереднЇ управл≥нн¤ вс≥м рад≥озвТ¤зком фронту ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за безпереб≥йну п≥дтримку рад≥озвТ¤зку штабу фронту з≥ штабами вс≥х п≥длеглих ≥ взаЇмод≥ючих обТЇднань ≥ зТЇднань. Ќеобх≥дн≥сть б≥льш ч≥ткого управл≥нн¤ в≥йськами вимагала введенн¤ в ”правл≥нн¤ звТ¤зку фронту посади заступника начальника ”правл≥нн¤ звТ¤зку по допом≥жному пункту управл≥нн¤ (до цього управл≥нн¤ звТ¤зком в≥д ƒѕ” покладалос¤, ¤к правило, на заступника начальника ”правл≥нн¤ звТ¤зку по загальних питанн¤х, що обмежувало можливост≥ вињзду в п≥длегл≥ в≥йська начальника звТ¤зку фронту ≥ не спри¤ло пол≥пшенню роботи звТ¤зку).
        ” серпн≥ 1942 року з передачею √”«„ј дислопоштовоњ служби за наказом Ќ ќ в ”правл≥нн¤ звТ¤зку фронту було включено дислопоштове в≥дд≥ленн¤.
        ≤з стр≥мким розвитком наступальних операц≥й нашоњ арм≥њ значно зросли вимоги до безпереб≥йност≥ звТ¤зку ≥ швидкост≥ його розгортанн¤ (нарощуванн¤) сл≥дом за наступаючими в≥йськами. ÷е зумовило зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ в≥йськ звТ¤зку й обс¤гу роботи ”правл≥нн¤ звТ¤зку фронту ≥ спричинило подальше удосконаленн¤ структури ”правл≥нн¤ звТ¤зку фронту в травн≥ 1943 року.
        ¬ин¤тково важлива роль у забезпеченн≥ управл≥нн¤ в≥йськами належала ≥ в≥дд≥лам звТ¤зку арм≥й. јрм≥йськ≥ польов≥ управл≥нн¤ до початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни в≥дпов≥дали к≥лькост≥ загальнов≥йськових арм≥й, ¤к≥ входили до складу прикордонних в≥йськових округ≥в. ¬≥дд≥ли звТ¤зку польових управл≥нь дл¤ новосформованих арм≥й створювалис¤ вже в ход≥ в≥йни.
        Ќа початку ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни зТ¤вилас¤ необх≥дн≥сть у розгортанн≥ частин ≥ установ звТ¤зку, що нав≥ть не передбачалис¤ моб≥л≥зац≥йним планом. ѕершими з них були сформован≥ окрем≥ батальйони звТ¤зку резерву фронту та арм≥њ, що було зумовлено орган≥зац≥Їю у фронтах ≥ арм≥¤х допом≥жних пункт≥в управл≥нн¤ (ƒѕ”), обслуговуванн¤ ¤ких окремими полками звТ¤зку було надзвичайно ускладнене. ” 1942 роц≥ орган≥зац≥¤ ƒѕ” була наст≥льки частою, що стала очевидноњ необх≥дн≥сть оф≥ц≥йного оформленн¤ њх ¤к пост≥йного органу ѕольового управл≥нн¤ фронту (арм≥й). ¬≥дпов≥дно до наказу Ќ ќ в≥д 11 червн¤ 1942 року про створенн¤ ƒѕ” дл¤ њхнього обслуговуванн¤ ≥ були сформован≥ окрем≥ батальйони звТ¤зку, що одержали найменуванн¤ окремих батальйон≥в звТ¤зку резерву фронту та арм≥њ. ” практиц≥ роботи звТ¤зк≥вц≥в вони, звичайно, називалис¤ окремими батальйонами звТ¤зку ƒѕ” в≥дпов≥дно фронту та арм≥њ (за своњм ц≥льовим призначенн¤м). ” серпн≥ 1942 року було сформовано 11 окремих батальйон≥в звТ¤зку резерву фронту ≥ 19 окремих батальйон≥в звТ¤зку резерву арм≥њ.
            р≥м окремого батальйону звТ¤зку резерву фронту, до його складу були включен≥: окрема телеграфно-телефонна рота, окремий рад≥одив≥з≥он ≥ окрема рад≥орота.
          Ќаприк≥нц≥ грудн¤ 1941 року в оперативний розрахунок частин звТ¤зку арм≥й по клопотанню √”«„ј були введен≥ арм≥йськ≥ майстерн≥ звТ¤зку чисельн≥стю 40 чолов≥к кожна (до цього майстерн≥ звТ¤зку функц≥онували за рахунок ≥нших частин звТ¤зку), а в серпн≥ 1942 року Ч в≥йськово-поштов≥ станц≥њ дл¤ обслуговуванн¤ арм≥йських тилових частин ≥ установ.
          ” ход≥ першого пер≥оду в≥йни ц≥ частини звТ¤зку зазнали ≥стотних к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних зм≥н ¤к в особовому склад≥, так ≥ стосовно матер≥альноњ бази ≥ транспорту. ѕерша зм≥на в≥дбулас¤ в серпн≥Чвересн≥ 1941 року, коли за р≥шенн¤м √”«„ј були зменшен≥ в 1,5Ч2 рази норми укомплектованост≥ майна л≥н≥йних частин звТ¤зку ≥ на 25 в≥дсотк≥в скорочен≥ табел≥ рад≥озасоб≥в фронтових ≥ арм≥йських окремих полк≥в звТ¤зку. ” вересн≥Чжовтн≥ 1941 року в≥дпов≥дно до ѕостанови ƒержавного ком≥тету оборони (ƒ ќ) було проведене скороченн¤ особового складу частин звТ¤зку за рахунок обслуговуючого складу ≥ тих посад, ¤к≥, ¤к показав досв≥д в≥йни, не мали ≥стотного значенн¤ дл¤ њхньоњ бойовоњ д≥¤льност≥. Ќезабаром ƒ ќ прийн¤в ѕостанову Уѕро скороченн¤ штат≥в ≥ зв≥льненн¤ „ервоноњ јрм≥њ в≥д непотр≥бних ≥ зайвих частинФ, в≥дпов≥дно до ¤коњ особовий склад частин звТ¤зку також було скорочено ≥ до с≥чн¤ 1942 року у фронтовому й арм≥йському окремому полках нараховувалос¤ 620 ≥ 595 чолов≥к, зам≥сть 719 ≥ 691 чолов≥ка в≥дпов≥дно.
          ќперативно-стратег≥чна обстановка початку в≥йни неймов≥рно ускладнила орган≥зац≥ю ≥ забезпеченн¤ звТ¤зку в ус≥х командних ≥нстанц≥¤х. ƒл¤ ”правл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ ≥з самого початку в≥йни найважлив≥шою задачею стало забезпеченн¤ ст≥йкого звТ¤зку в д≥юч≥й арм≥њ й, у першу чергу, звТ¤зку —тавки (√енерального штабу) ≥з фронтами, в≥йськовими округами й оперативними резервами.
          ƒротовий звТ¤зок, ¤к це передбачалос¤ до в≥йни, зд≥йснювавс¤ за рахунок використанн¤ мереж≥ пост≥йних пов≥тр¤них л≥н≥й Ќародного ком≥сар≥ату звТ¤зку, малопристосованоњ на випадок в≥йни ≥ майже не захищеноњ в≥д впливу ворожоњ ав≥ац≥њ (на глибину до 400 км ≥ б≥льш) ≥ диверс≥йних груп ворога, ¤к≥ прагнули знищити вс≥ структури управл≥нн¤ в≥йськами в „ервон≥й јрм≥њ.
         –уйнуванн¤ маг≥стральних л≥н≥й звТ¤зку ≥нод≥ були наст≥льки значними, що њх усуненн¤ вимагало потужних сил ≥ засоб≥в. —проби в≥дновленн¤ порушеного звТ¤зку —тавки ≥ штаб≥в фронт≥в з в≥йськами шл¤хом створенн¤ обход≥в ушкоджених д≥л¤нок маг≥стралей по л≥н≥¤х обласних ≥ районних мереж звТ¤зку, ¤ким було завдано менших руйнувань, у б≥льшост≥ випадк≥в усп≥ху не мали: недостатн¤ Їмн≥сть цих л≥н≥й ≥ в≥дсутн≥сть стик≥в м≥ж телеграфно-телефонними мережами сум≥жних областей ≥ район≥в вимагали проведенн¤ масштабних буд≥вельних роб≥т.
          ѕричинами незадов≥льноњ роботи рад≥озвТ¤зку з початком в≥йни були також ≥ в≥дсутн≥сть в арм≥њ Їдиного суворо встановленого пор¤дку розпод≥лу частот, слабка рад≥одисципл≥на, використанн¤ техн≥ки не за призначенн¤м, особливо, в ход≥ складних бойових д≥й, слабка п≥дготовка радист≥в до самост≥йноњ роботи на рад≥останц≥¤х, велика нестача засоб≥в рад≥озвТ¤зку у в≥йськах.
        Ўвидкод≥ючий рад≥озвТ¤зок ≥з ус≥ма фронтами ≥ рад≥озвТ¤зок л≥теродруком ≥з фронтами, ¤к≥ мали апаратуру УјлмазФ, став систематично зд≥йснюватис¤ ≥з середини кв≥тн¤ 1942 року.
        ƒо листопада 1942 року на б≥льшост≥ фронт≥в (йшло забезпеченн¤ апаратурою УјлмазФ) рад≥озвТ¤зок з √енеральним штабом зд≥йснювавс¤, ¤к правило, л≥теродруком.
          ќтже, в операц≥¤х л≥тньоњ кампан≥њ 1942 року в≥дбувалос¤ подальше пол≥пшенн¤ ¤кост≥ роботи рад≥озвТ¤зку —тавки.
         ¬ залежност≥ в≥д характеру операц≥йних напр¤мк≥в ≥ поставлених задач значно зм≥нювавс¤ бойовий склад в≥йськ фронту. Ќа р≥зних етапах л≥тньоњ кампан≥њ до складу фронту входило в≥д 2 до 8 загальнов≥йськових арм≥й, а на найважлив≥шому Ч московському напр¤мку «ах≥дного фронту Ч 9, 10 ≥ нав≥ть 13 загальнов≥йськових арм≥й, що пор¤д з пост≥йними перегрупуванн¤ми в≥йськ дуже ускладнювало орган≥зац≥ю ≥ забезпеченн¤ звТ¤зку, особливо, з огл¤ду на незм≥нну загальну к≥льк≥сть частин звТ¤зку на фронт≥.
        ”дари ав≥ац≥њ противника по наших шл¤хах п≥двозу й евакуац≥њ, уздовж ¤ких проходили пост≥йн≥ пов≥тр¤н≥ л≥н≥њ звТ¤зку, ≥ по вузлах звТ¤зку на глибину до 500 км, а також д≥њ на територ≥њ ѕрибалтики ≥ зах≥дних областей Ѕ≥лорус≥њ й ”крањни диверс≥йних груп значною м≥рою ускладнювали управл≥нн¤ в≥йськами.
       ƒротовий звТ¤зок фронту (арм≥њ) орган≥зовувавс¤ по ос¤х ≥ напр¤мках, к≥льк≥сть ¤ких залежала в≥д ширини смуги наступу (оборони) фронту (арм≥њ), к≥лькост≥ п≥длеглих обТЇднань (зТЇднань), що вход¤ть до складу фронту (арм≥њ), характеру виконуваних завдань, установленого пор¤дку управл≥нн¤, на¤вност≥ ≥ розташуванн¤ на м≥сцевост≥ пост≥йних маг≥стралей щодо загального напр¤мку д≥й в≥йськ. як правило, в≥сь звТ¤зку будувалас¤ за кожним угрупованн¤м арм≥й (зТЇднань), що мають загальне завданн¤ в операц≥њ, ≥ по кожному з напр¤мк≥в перем≥щенн¤ пункт≥в управл≥нн¤. Ќапр¤мок перем≥щенн¤ штабу фронту (арм≥њ) звичайно зб≥гавс¤ з напр¤мком одного з угруповань в≥йськ (напр¤мком головного удару).
        «абезпеченн¤ рад≥озвТ¤зку фронту (арм≥њ) шл¤хом експлуатац≥њ рад≥останц≥й малоњ потужност≥ особливо виправдало себе в ланц≥ Уфронт Ч арм≥¤Ф, Уарм≥¤ Ч див≥з≥¤ (корпус)Ф, де так≥ малопотужн≥ рад≥останц≥њ нер≥дко були Їдиним засобом звТ¤зку ≥з зТЇднанн¤ми, частинами, ав≥адесантними й ≥ншими загонами, ¤к≥ знаходилис¤ в тилу противника чи в оточенн≥, ¤к≥ оборон¤ли г≥рськ≥ перевали, а також у пер≥од бездор≥жж¤, коли автомоб≥льн≥ рад≥останц≥њ не могли просуватис¤ з≥ своњми штабами ≥ в≥дставали. ” в≥дносно спок≥йн≥й обстановц≥ (в оборон≥ та у пер≥од зосередженн¤) р¤д фронт≥в п≥дтримував рад≥озвТ¤зок ≥з штабами арм≥й, а штаби арм≥й Ч з див≥з≥¤ми вин¤тково малопотужними рад≥останц≥¤ми, тримаючи рад≥останц≥њ великоњ ≥ середньоњ потужност≥ в резерв≥, готовими до негайноњ експлуатац≥њ. «авд¤ки цьому збер≥галис¤ дорог≥ ≥ деф≥цитн≥ рад≥останц≥њ великоњ ≥ середньоњ потужност≥, а також максимально ускладнювалась робота рад≥орозв≥дки противника.
         ƒл¤ роботи на велик≥й в≥дстан≥ широко використовувалис¤ рад≥останц≥њ типу: Уѕ≥вн≥чФ, –Ѕ (–Ѕћ), УѕримаФ, ”Ц100 ≥ ≥н.
        –ад≥останц≥¤ Уѕ≥вн≥чФ, маючи мал≥ розм≥ри ≥ масу, була зручна дл¤ перенесенн¤ ≥ транспортуванн¤ з л≥така, показала висок≥ результати при забезпеченн≥ рад≥озвТ¤зку з ав≥адесантами, що д≥¤ли в тилу противника й в оточенн≥, ≥ забезпечувала рад≥озвТ¤зок на в≥дстан≥ до 150Ч200 км (в окремих випадках до 400 км).
        ¬ажливе м≥сце в управл≥нн≥ в≥йськами фронту (арм≥њ) у першому пер≥од≥ в≥йни пос≥дали рухом≥ засоби звТ¤зку, у ¤кост≥ ¤ких широко використовувалис¤ л≥таки, автомоб≥л≥, мотоцикли, к≥нн≥ ≥ п≥ш≥ звТ¤зков≥ (у зимовий час Ч лижники).
        ќсновними недол≥ками в орган≥зац≥њ звТ¤зку рухливими засобами на початку в≥йни були надзвичайно низька укомплектован≥сть рот фронтових ≥ арм≥йських полк≥в рухливими засобами звТ¤зку, в≥дсутн≥сть необх≥дного досв≥ду використанн¤ рухливих засоб≥в звТ¤зку фронт≥в ≥ арм≥й, неукомплектован≥сть матер≥альноњ частини ав≥ац≥йних ескадрил≥й звТ¤зку ≥ њхнЇ п≥дпор¤дкуванн¤ командуванню ¬ѕ—, в≥дсутн≥сть вказ≥вок про негайний пропуск ус≥х вид≥в рухливих засоб≥в звТ¤зку на дорогах у смуз≥ д≥њ фронту (арм≥њ).
        –ухом≥ засоби в полках звТ¤зку не забезпечували своЇчасну доставку оперативних документ≥в ≥ оф≥цер≥в звТ¤зку в умовах пост≥йноњ зм≥ни обстановки, частих перем≥щень командних пункт≥в фронту й арм≥й, в≥дчутного впливу ав≥ац≥њ противника, а також значних в≥дстаней м≥ж командними пунктами фронту й арм≥њ.
          Ќайб≥льш над≥йним ≥ розповсюдженим засобом швидкоњ доставки документ≥в ≥ оф≥цер≥в звТ¤зку стали л≥таки звТ¤зку .
         ¬ арм≥¤х дл¤ забезпеченн¤ звТ¤зку рухливими засобами створювалис¤ пункти збору при командному пункт≥ ≥ к≥лька передових пункт≥в збору. Ѕойов≥ документи ≥ службов≥ пакети в п≥длегл≥ зТЇднанн¤ ≥ в≥д них у штаб арм≥њ до передових пункт≥в збору доставл¤лис¤ л≥таками й автомоб≥л¤ми, а в≥д них у див≥з≥њ Ч мотоциклами й ≥нод≥ к≥нними звТ¤зковими.
         «вТ¤зок рухливими засобами орган≥зовувавс¤ переваж-но по колових маршрутах ≥ за напр¤мками, ¤к≥ дозвол¤ли вчасно ≥ швидко доставл¤ти кореспонденц≥ю в зТЇднанн¤ арм≥њ в самих складних умовах.
        Ћ≥таки, звичайно, використовувалис¤ дл¤ звТ¤зку м≥ж фронтами й арм≥¤ми, дл¤ звТ¤зку з в≥йськами, що вели бойов≥ д≥њ в оточенн≥, ≥ звТ¤зку з партизанськими загонами.
         ѕерший пер≥од ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни був особливо важким дл¤ нашоњ батьк≥вщини. “а саме в цей час значно покращилос¤ управл≥нн¤ в≥йськами. якщо з початком в≥йни на фронтах ≥ в арм≥¤х воно зд≥йснювалос¤ в основному з одного пункту управл≥нн¤ Ч командного пункту, то в наступному застосовувалас¤ широко розгалужена мережа пункт≥в управл≥нн¤: запасн≥ командн≥ пункти ≥ пункти спостереженн¤, оперативн≥ групи, допом≥жн≥ пункти управл≥нн¤, ≥нш≥ ешелони польового управл≥нн¤. ”правл≥нн¤ в≥йськами стало централ≥зованим, командн≥ пункти ≥ пункти спостереженн¤ були наближен≥ до в≥йськ, а удосконаленн¤ орган≥зац≥йних форм орган≥в управл≥нн¤ в≥йськами, значне пол≥пшенн¤ метод≥в роботи командуючих (командир≥в) ≥ њхн≥х штаб≥в ≥стотно позначилис¤ на структур≥ ≥ склад≥ орган≥в управл≥нн¤ в≥йськовим звТ¤зком.
         ¬ажливу роль в удосконаленн≥ управл≥нн¤ в≥йськами ≥ використанн≥ засоб≥в звТ¤зку, особливо рад≥озасоб≥в, в≥д≥грали наказ Ќародного ком≥сара оборони в≥д 23 червн¤ 1941 року є 0243 Уѕро пол≥пшенн¤ роботи звТ¤зку в „ервон≥й јрм≥њФ ≥ директива —тавки ¬ерховного √оловнокомандуванн¤ є 2170526 в≥д 24 липн¤ 1942 року.
         Ќа початку в≥йни стала очевидною недосконал≥сть структури орган≥в управл≥нн¤ в≥йськовим звТ¤зком. ѕрактично в≥йськовим звТ¤зком керували два в≥домства Ч ”правл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ ≥ ”правл≥нн¤ польового звТ¤зку Ќародного ком≥сар≥ату звТ¤зку (÷ентральне управл≥нн¤ польового звТ¤зку, управл≥нн¤ польового звТ¤зку при фронтах, в≥дд≥ли польового звТ¤зку при арм≥¤х). ќргани управл≥нн¤ польового звТ¤зку Ќ « уже до середини 1942 року були скасован≥, оск≥льки не виконували поставлених перед ними задач. ”с≥ питанн¤ управл≥нн¤ в≥йськовим звТ¤зком були зосереджен≥ в √оловному управл≥нн≥ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ, начальник ¤кого одночасно став Ќародним ком≥саром звТ¤зку ≥ заступником Ќародного ком≥сара оборони —–—–. Ѕезупинно удосконалювалас¤ орган≥зац≥йна структура √оловного управл≥нн¤ звТ¤зку „ервоноњ јрм≥њ, управл≥нь звТ¤зку фронт≥в ≥ в≥дд≥л≥в звТ¤зку арм≥й. ”се це позитивно позначилос¤ на робот≥ в≥йськ звТ¤зку по забезпеченню зрослих потреб управл≥нн¤ в складних умовах веденн¤ бойових д≥й першого пер≥оду ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни.
         ƒосв≥д першого пер≥оду ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни показав, що основн≥ теоретичн≥ положенн¤ по орган≥зац≥њ звТ¤зку, розроблен≥ в мирний час ≥ впроваджен≥ в „ервон≥й јрм≥њ, в основному себе виправдали, а пот≥м одержали подальший розвиток. ƒещо переоц≥нювалас¤ роль дротового звТ¤зку в управл≥нн≥ в≥йськами, що орган≥зовувавс¤ по одн≥й чи дек≥лькох осьових л≥н≥¤х ≥ за напр¤мками. «вТ¤зок по ос≥ широко застосовувавс¤ ¤к у наступальних операц≥¤х ≥ при пересл≥дуванн≥ противника, так ≥ в оборон≥ ≥ при змушеному в≥дход≥ в≥йськ. ” ход≥ наступу на к≥нц¤х осьових л≥н≥й звТ¤зку, ¤к правило, розгорталис¤ допом≥жн≥ вузли звТ¤зку з пунктами збору пов≥домлень про них, з необх≥дною к≥льк≥стю рухомих засоб≥в дл¤ забезпеченн¤ звТ¤зку з п≥длеглими штабами. ƒопом≥жним вузлам звТ¤зку часто надавались рад≥останц≥њ ≥ л≥таки звТ¤зку. ѕ≥д час оборонних операц≥й ≥ у вих≥дному положенн≥ дл¤ наступу на фронтах ≥ в арм≥¤х дротовий звТ¤зок в основному орган≥зовувавс¤ за напр¤мками, а при в≥дход≥ Ч по ос≥. ƒротовий звТ¤зок в оперативних обТЇднанн¤х базувавс¤ в основному на пост≥йних пов≥тр¤них л≥н≥¤х звТ¤зку Ќ «, а в тактичн≥й ланц≥ Ч на польових кабельних л≥н≥¤х.
         Ќа основ≥ двор≥чного досв≥ду в≥йни √”«„ј в середин≥ 1943 року розробило ≥ довело до в≥йськ положенн¤, ¤ким визначалис¤ завданн¤ й обовТ¤зки ”правл≥нн¤ звТ¤зку фронту, його в≥дд≥л≥в ≥ основних посадових ос≥б. ÷е спри¤ло п≥двищенню ч≥ткост≥ в робот≥ управл≥нь звТ¤зку фронт≥в у ц≥лому й окремих ос≥б, позитивно позначилос¤ на орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн≥ звТ¤зку, а також зменшило залученн¤ звТ¤зк≥вц≥в до виконанн¤ другор¤дних завдань.
         ¬ведена орган≥зац≥йно-штатна структура в≥дд≥лу звТ¤зку арм≥њ ви¤вилас¤ наст≥льки вдалою ≥ д≥Їздатною, що без ≥стотних зм≥н збереглас¤ до зак≥нченн¤ в≥йни. Ќеобх≥дно зауважити, що де¤к≥ заходи щодо реорган≥зац≥њ структури орган≥в управл≥нн¤ звТ¤зком у д≥юч≥й арм≥њ не виправдали себе. ” ц≥лому, зм≥ни орган≥зац≥йно-штатноњ структури √”«„ј, управл≥нь звТ¤зку фронт≥в ≥ в≥дд≥л≥в звТ¤зку арм≥й, а також ≥нш≥ заходи спри¤ли удосконаленню управл≥нн¤ звТ¤зком у д≥юч≥й арм≥њ ≥ дозволили в другому пер≥од≥ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни б≥льш ¤к≥сно планувати, орган≥зовувати ≥ забезпечувати звТ¤зок у самих складних бойових умовах.
         ƒл¤ звТ¤зку штаб≥в фронт≥в з √енеральним штабом до к≥нц¤ 1942 року використовувалис¤ частини звТ¤зку √”«„ј, Ќ « ≥ Ќ ¬—. ќднак њх ви¤вилос¤ недостатньо дл¤ р≥шенн¤ завдань, що виникали в результат≥ контрнаступу рад¤нських в≥йськ п≥д —тал≥нградом ≥ наступу на рад¤нсько-н≥мецькому фронт≥ в 1943 роц≥. “ому дл¤ забезпеченн¤ ст≥йкост≥ звТ¤зку фронт≥в з √енеральним штабом у 1943 роц≥ частини звТ¤зку √”«„ј ≥ Ќ « були перегрупован≥ з метою вив≥льненн¤ частини тилових ≥ другор¤дних напр¤мк≥в звТ¤зку ≥ зосередженн¤ на б≥льш в≥дпов≥дальних д≥л¤нках телефонно-телеграфних маг≥стралей, а також введенн¤ в д≥ю спец≥ально сформованих окремих станц≥йних телефонно-телеграфних рот, кожна з ¤кий за своњм техн≥чним оснащенн¤м ≥ складом фах≥вц≥в могла одночасно розгорнути й обслужити 3Ч4 телефонно-телеграфних вузли ≥ в м≥ру просуванн¤ фронту в≥дкривати трансл¤ц≥йн≥ пункти дл¤ забезпеченн¤ звТ¤зку з √енеральним штабом. ѕри цьому, ¤к правило, одна з трансл¤ц≥й знаходилас¤ на вузл≥ звТ¤зку першого ешелону ѕольового управл≥нн¤ фронту ≥ функц≥онувала за умови необх≥дност≥ встановленн¤ пр¤мого звТ¤зку √енерального штабу з≥ штабом одн≥Їњ з його арм≥й. ¬≥дпов≥дно до постанови √ ќ в≥д 30 с≥чн¤ 1943 року, ¤ка визначила взаЇмини м≥ж частинами звТ¤зку √”«„ј ≥ Ќ ¬—, забезпеченн¤ ур¤довоњ ¬„ звТ¤зку з фронтами й арм≥¤ми покладалос¤ на Ќ ¬ƒ, ¤кому були передан≥ необх≥дн≥ частини звТ¤зку, ран≥ше п≥длегл≥ √”«„ј.
         ¬ажливе значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ звТ¤зку фронт≥в ≥з —тавкою та њњ представниками, а також м≥ж фронтами мали вузли звТ¤зку особливого призначенн¤ (¬«ќѕ), орган≥зац≥¤ ¤ких визначалас¤ директивою √”«„ј в≥д 19 кв≥тн¤ 1943 року.
         ƒл¤ розгортанн¤ й обслуговуванн¤ ¬«ќѕ використову-валис¤ на¤вн≥ окрем≥ полки звТ¤зку ≥ сформован≥ спец≥альн≥ частини Ч окрем≥ див≥з≥они звТ¤зку (ќƒ«) –√ .
         ” червн≥ 1943 року було розпочато формуванн¤ окремих л≥н≥йних батальйон≥в звТ¤зку (олбс) дл¤ начальник≥в напр¤мк≥в звТ¤зку (ЌЌ«) до фронт≥в.
         Ќа¤вн≥сть на напр¤мках Уфронт Ч ставкаФ значноњ к≥лькост≥ самост≥йних частин звТ¤зку ускладнювала управл≥нн¤ ними та њхню взаЇмод≥ю й, у ц≥лому, негативно позначалас¤ на експлуатац≥њ маг≥стралей великоњ довжини. “ому за директивою √енерального штабу були сформован≥ окрем≥ л≥н≥йно-експлуатац≥йн≥ полки звТ¤зку (олепз), що складалис¤ з двох л≥н≥йно-експлуатац≥йних батальйон≥в ≥ одного рад≥овузла, здатних обслуговувати д≥л¤нку телеграфно-телефонноњ маг≥страл≥ довжиною до 1000 км.
        ” загальнов≥йськов≥й арм≥њ функц≥онували окрем≥ полк звТ¤зку, л≥н≥йний батальйон звТ¤зку, телеграфно-буд≥вельний ≥ чотири кабельно-жердинн≥ роти.
         « огл¤ду на досв≥д використанн¤ рад≥озвТ¤зку в д≥юч≥й арм≥њ, коли окрем≥ командири ≥ чергов≥ радисти вдавалис¤ до серйозних порушень рад≥одисципл≥ни, чим мимовол≥ спри¤ли в одержанн≥ важливоњ розв≥дувальноњ ≥нформац≥њ про наш≥ в≥йська, за пропозиц≥Їю начальника √”«„ј було прийн¤те р≥шенн¤ ƒ ќ, в≥дпов≥дно до ¤кого в √”«„ј був створений в≥дд≥л рад≥оконтролю, а на фронтах ≥ в арм≥¤х Ч пункти рад≥оконтролю. ‘ронтовий пункт рад≥оконтролю у своЇму склад≥ мав рад≥останц≥ю –ј‘ дл¤ негайного усуненн¤ порушень, що допускаютьс¤ при веденн≥ рад≥опереговор≥в, ≥ 2 прийомних рад≥овузла типу –”  по 4 рад≥оприймач≥ в кожному дл¤ безперервного контролю роботи фронтових ≥ арм≥йських рад≥останц≥й, а арм≥йський пункт рад≥оконтролю Ч рад≥останц≥ю –ј‘ ≥ прийомний рад≥овузол типу –”  дл¤ безперервного контролю роботи арм≥йських ≥ див≥з≥онних рад≥останц≥й.
        ¬ другому пер≥од≥ в≥йни не вс≥ фронти й арм≥њ мали належн≥ частини звТ¤зку. ” залежност≥ в≥д важливост≥ завдань ≥ њхнього бойового складу одн≥ фронти й арм≥њ забезпечувалис¤ ц≥лком, а ≥нш≥ мали некомплект частин звТ¤зку.
         ” 1943 роц≥ були сформован≥ 164 частини звТ¤зку, у тому числ≥ 11 окремих полк≥в ≥ 175 окремих батальйон≥в звТ¤зку, ц≥лком укомплектован≥ табельним майном, транспортом ≥ п≥дготовленим особовим складом.
         “аким чином, з огл¤ду на досв≥д ≥ уроки орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ звТ¤зку в першому пер≥од≥ в≥йни, а також зросл≥ можливост≥ промисловост≥ по забезпеченню д≥ючоњ арм≥њ засобами звТ¤зку, у другому пер≥од≥ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни продовжувалос¤ подальше удосконаленн¤ орган≥зац≥йно-штатноњ структури в≥йськ звТ¤зку, завд¤ки чому зросли к≥льк≥сть ≥ боЇздатн≥сть частин ≥ п≥дрозд≥л≥в звТ¤зку, що дозволило значно пол≥пшити ст≥йк≥сть звТ¤зку в ус≥х ланках управл≥нн¤ ≥ в результат≥ п≥двищити ст≥йк≥сть ≥ безперервн≥сть управл≥нн¤ в≥йськами в ц≥лому.
        “рет≥й пер≥од ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни став пер≥одом докор≥нного перелому Ч ¬елика ¬≥тчизн¤на в≥йна вступила у св≥й завершальний етап.
         ÷≥лком зв≥льнивши рад¤нську землю в≥д фашизму, „ервона јрм≥¤ розпочала велику визвольну м≥с≥ю на територ≥њ крањн «ах≥дноњ ™вропи.
        ¬≥йська звТ¤зку в операц≥¤х третього пер≥оду в≥йни вир≥шували складн≥ завданн¤ по забезпеченню управл≥нн¤ при прорив≥ щ≥льноњ, глибоко ешелонованоњ оборони, стр≥мкому наступ≥ ≥ пересл≥дуванн≥ противника, форсуванн≥ вод¤них перешкод, оточенн≥ ≥ розгром≥ великих угруповань н≥мецько-фашистських в≥йськ, штурм≥ м≥ст-фортець ≥ населених пункт≥в.
        ”правл≥нн¤ в≥йськами зд≥йснювалос¤ в р≥зних природних умовах, на значн≥й в≥ддал≥ штаб≥в фронт≥в в≥д —тавки ¬√ , при зб≥льшенн≥ в≥дстаней м≥ж пунктами управл≥нн¤ обТЇднань ≥ зТЇднань, що ускладнювало завданн¤ в≥йськ звТ¤зку ≥ вимагало в≥д них б≥льшоњ напруги сил, широкого використанн¤ досв≥ду орган≥зац≥њ звТ¤зку, придбаного в минулому.
         ¬ операц≥¤х удосконалювалис¤ способи ≥ методи орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ звТ¤зку р≥зними засобами, п≥дтвердилос¤ велике значенн¤ рад≥озвТ¤зку, що широко застосовувавс¤ в≥д √енерального штабу до найнижчоњ тактичноњ ланки, особливо в танкових арм≥¤х, танкових механ≥зованих ≥ кавалер≥йських корпусах, танкових див≥з≥¤х ≥ бригадах, а також у загальнов≥йськових арм≥¤х, стр≥лецьких корпусах ≥ див≥з≥¤х при наступ≥ з темпом 30Ч40 км/добу, коли в≥н став основою забезпеченн¤ управл≥нн¤ в≥йськами ≥ њх взаЇмод≥њ.
        ¬ оперативн≥й ланц≥ управл≥нн¤ основним способом орган≥зац≥њ рад≥озвТ¤зку дл¤ обм≥ну оперативною ≥нформац≥Їю став рад≥онапр¤мок, а впровадженн¤ л≥теродруку по рад≥о п≥двищило його оперативн≥сть.
     «б≥льшенн¤ к≥лькост≥ рад≥озасоб≥в у в≥йськах дозволило ¤кнайкраще вдосконалити процес управл≥нн¤ не т≥льки загальнов≥йськовим командирам ≥ штабам, але ≥ начальникам спец≥альних в≥йськ.
       «ростанн¤ рол≥ рад≥озвТ¤зку в управл≥нн≥ в≥йськами зумовило зосередженн¤ на вузьких д≥л¤нках фронту великоњ к≥лькост≥ рад≥останц≥й (250Ч300 рад≥останц≥й на 1 км фронту), ¤к≥ створювали значн≥ взаЇмн≥ перешкоди. ƒл¤ њхнього зменшенн¤ практикувалис¤ централ≥зований розпод≥л хвиль (частот) ≥ маневр потужност¤ми рад≥останц≥й, передача розпор¤джень ≥ пов≥домлень короткими сигналами, визначений пор¤док посл≥довного в≥дкритт¤ роботи рад≥останц≥й на передачу в р≥зних ланках управл≥нн¤, вилученн¤ рад≥останц≥й середньоњ потужност≥ за меж≥ пункт≥в управл≥нн¤, а також упровадженн¤ рад≥останц≥й ” ’ д≥апазону, що забезпечило спри¤тлив≥ умови дл¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥ роботи рад≥озвТ¤зку, насамперед, використанн¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ рад≥останц≥й тактичноњ ланки в ” ’ д≥апазон≥.
      ѕ≥двищилис¤ моб≥льн≥сть ≥ ст≥йк≥сть рад≥озвТ¤зку за рахунок створенн¤ рухомих рад≥овузл≥в ≥ впор¤дкуванн¤ перем≥щенн¤ рад≥озасоб≥в при зм≥н≥ пункт≥в управл≥нн¤ (рад≥озасоби вузл≥в звТ¤зку командних пункт≥в фронт≥в, арм≥й ≥ корпус≥в, ¤к правило, под≥л¤лис¤ на два положенн¤ ≥ перем≥щалис¤ поешелонно), устаткуванн¤ рад≥останц≥й на транспортних засобах п≥двищеноњ прох≥дност≥, у першу чергу, в танкових арм≥¤х, корпусах ≥ бригадах. Ѕ≥льш ≥нтенсивне веденн¤ переговор≥в по рад≥о безпосередньо оф≥церами управл≥нь вимагало кращого оснащенн¤ переговорних пункт≥в.
        ≤з зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ рад≥озасоб≥в рад≥озвТ¤зок в арм≥¤х забезпечувавс¤ ≥ по л≥н≥њ двох ешелон≥в польових управл≥нь шл¤хом створенн¤м рад≥омереж≥ тилу, у ¤ку входили рад≥останц≥њ другого ешелону ѕольового управл≥нн¤ ≥ начальник≥в тилу зТЇднань.
       ¬ажлива роль у забезпеченн≥ управл≥нн¤ в≥йськами фронту належала дротовому звТ¤зку з √енеральним штабом, сус≥дн≥ми фронтами, загальнов≥йськовими ≥ пов≥тр¤ними арм≥¤ми ¤к у вих≥дному положенн≥, так ≥ в ход≥ операц≥њ на всю њхню глибину.
        ƒротовий звТ¤зок загальнов≥йськових арм≥й найб≥льш повно забезпечувавс¤ у вих≥дному положенн≥ дл¤ наступу, при прорив≥ тактичноњ зони оборони противника, упов≥льненн≥ темп≥в наступу, форсуванн≥ вод¤них перешкод, бо¤х за оволод≥нн¤ плацдармами ≥ њхнЇ утриманн¤, а також при перебуванн≥ пункт≥в управл≥нн¤ арм≥њ, п≥длеглих зТЇднань в≥дносно тривалий час на одному м≥сц≥.
        ” ход≥ наступу дротовий звТ¤зок в арм≥¤х забезпечувавс¤ в основному по ос≥ в напр¤мку перем≥щенн¤ командного пункту арм≥њ. «а умови високих темп≥в наступу в≥йськ буд≥вництво ≥ в≥дновленн¤ пост≥йних л≥н≥й звТ¤зку не встигали за перем≥щенн¤м пункт≥в управл≥нн¤ арм≥й ≥ корпус≥в, хоча використанн¤ важкого кабелю ѕѕ -4 дл¤ буд≥вництва ос≥ звТ¤зку 37-оњ арм≥њ з≥ швидк≥стю прокладки 30Ч35 км/добу в ясько- ишин≥вськ≥й операц≥њ дало позитивн≥ результати ≥ ви¤вилос¤ важливим етапом в удосконаленн≥ дротового звТ¤зку. «начн≥ в≥дстан≥ м≥ж пунктами управл≥нн¤ фронт≥в, арм≥й, корпус≥в ≥ див≥з≥й вплинули ≥ на звТ¤зок рухливими засобами: зросла роль л≥так≥в звТ¤зку, на ¤к≥ в основному л¤гало все навантаженн¤ по доставц≥ документ≥в ≥ ¤к≥ закр≥плювалис¤ за рухливими зТЇднанн¤ми на весь час операц≥њ. ” третьому пер≥од≥ в≥йни одержали св≥й подальший розвиток рухом≥ вузли звТ¤зку пункт≥в управл≥нн¤, ¤к≥ були обладнан≥ ¤к у штабах фронт≥в ≥ арм≥й, так ≥ в штабах корпус≥в, що значно скоротило час розгортанн¤ ≥ згортанн¤ вузл≥в ≥ пол≥пшило забезпеченн¤ звТ¤зком при частих перем≥щенн¤х пункт≥в управл≥нн¤. «росл≥ вимоги по забезпеченню над≥йним звТ¤зком √енерального штабу з≥ штабами фронт≥в спричинили формуванн¤ бригад звТ¤зку –¬√  ≥ подальший розвиток вузл≥в звТ¤зку особливого призначенн¤ (¬«ќѕ).
        ¬≥йська звТ¤зку одержували на озброЇнн¤ нов≥ ≥ модерн≥зован≥ зразки техн≥ки звТ¤зку: до початку 1944 року ус≥ фронти були забезпечен≥ завадозахищеною л≥теродрукувальною апаратурою УјлмазФ, використовуваною з рад≥останц≥Їю –ј“, ланка Уфронт Ч арм≥¤Ф Ч завадозахищеною рад≥ол≥н≥Їю л≥теродруку У арб≥дФ, що працюЇ з рад≥останц≥Їю –ј‘Ц ¬Ц5, ланка Уарм≥¤ Ч корпусФ Ч завадозахищеною л≥теродрукувальною рад≥ол≥н≥Їю УЅеканФ, що працюЇ з рад≥останц≥Їю –—ЅЦ‘Ц3; була модерн≥зована й удосконалена ” ’ рад≥останц≥¤ јЦ7 ≥ скликан≥ рад≥останц≥њ јЦ7ј та јЦ7Ѕ, дуплексн≥ телеграфн≥ трансл¤ц≥њ ƒ“јЦ45 дозволили зб≥льшити дальн≥сть телеграфних звТ¤зк≥в у ланц≥ Уставка Ч фронтФ до 2000 км.
      ќдночасно з п≥двищенн¤м ¤кост≥ основних зразк≥в засоб≥в звТ¤зку налагоджувавс¤ ≥ њхн≥й масовий випуск промислов≥стю, причому к≥льк≥сть рад≥останц≥й у стр≥лецьк≥й див≥з≥њ до л≥та 1944 року в пор≥вн¤нн≥ з початком 1944 року зб≥льшилас¤ в 2 рази, а в пор≥вн¤нн≥ з початковим пер≥одом в≥йни Ч майже в 6 раз≥в.
        ѕо¤ва новоњ, б≥льш складноњ техн≥ки звТ¤зку вимагала переп≥дготовки командних ≥ ≥нженерних кадр≥в в≥йськ звТ¤зку, пол≥пшенн¤ системи добору курсант≥в ≥ слухач≥в дл¤ в≥йськових училищ звТ¤зку й академ≥њ, укомплектуванн¤ њх висококвал≥ф≥кованим професорсько-викладацьким складом, що маЇ досв≥д бойових д≥й, зм≥ни штатноњ структури зТЇднань, частин ≥ п≥дрозд≥л≥в звТ¤зку, зб≥льшенн¤ њхньоњ чисельност≥, що до к≥нц¤ в≥йни в пор≥вн¤нн≥ з њњ початком зросла в 4 рази.
        Ќа завершальному етап≥ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни одержали подальший розвиток ≥ всеб≥чне п≥дтвердженн¤ основн≥ положенн¤ орган≥зац≥њ звТ¤зку в оперативних обТЇднанн¤х:
Ч зосередженн¤ основних зусиль на забезпеченн≥ звТ¤зку з в≥йськами, що д≥ють в напр¤мку головного удару;
Ч комплексне використанн¤ засоб≥в звТ¤зку ≥ диференц≥йований п≥дх≥д до њхнього застосуванн¤;
Ч широке впровадженн¤ телефонного звТ¤зку ¤к найб≥льш оперативного ≥ зручного виду сп≥лкуванн¤ в процес≥ управл≥нн¤;
Ч визначенн¤ в≥дпов≥дальност≥ за встановленн¤ звТ¤зку командуванн¤;
Ч встановленн¤ ≥ забезпеченн¤ звТ¤зку через ≥нстанц≥ю, вид≥ленн¤ ≥ пор¤док використанн¤ особистих рад≥останц≥й командуючими (командирами);
        „астини ≥ п≥дрозд≥ли звТ¤зку зробили г≥дний внесок у розгром ворога: т≥льки в 1944 роц≥ 129 з них одержали почесн≥ найменуванн¤, 221 Ч нагороджен≥ орденами –ад¤нського —оюзу, 31 Ч в≥дзначен≥ званн¤м гвард≥йськоњ, а в 1945 роц≥ вм≥л≥ ≥ самов≥ддан≥ д≥њ в≥йськових звТ¤зк≥вц≥в б≥льш 150 раз≥в були в≥дзначен≥ наказами ¬ерховного √оловнокомандуючого.
         Ќакопичений в≥йськами звТ¤зку великий ≥ багатий досв≥д дозволив визначити головн≥ напр¤мки розвитку теор≥њ орган≥зац≥њ звТ¤зку ≥ техн≥ки звТ¤зку в п≥сл¤воЇнний пер≥од.

повернутис¤